Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШІ ВТРАТИ За роки існування наш 50-ий Відділ ім. княгині Ольги в Ен Арборі, Міч., втратив трьох членок, чию пам’ять хочемо тут вшанувати. Першою відійшла від нас Стефанія Малаховська-Банджура з Бачин- ських, вдова по Якову Малаховському, колишньому референтові Збіжевого відділу Центросоюзу у Льво ві, який загинув у тюрмі на вул. Лонцького в 1941 році. З мужністю і витривалістю перейшла сама з двома дітьми час війни, а опісля з дочкою Лідією — час еміграції. Працювала в Україні, Канаді та Америці як моднярка, проектуючи і виробляючи жіночі капе люхи. Була членкою 50-го Відділу СУА в Ен Арборі від часу його заснування в 1966 році до своєї смерти 4 липня 1980 року. Пригадуємо її як людину з вродженою духовною шляхетністю і делікатністю, яка своїм ясним поглядом і щирою усмішкою відразу створювала дружню атмосферу. В присутності цієї вродливої, завжди елеґантно вдягненої жінки усі почували себе якось святочно і весело. Молимося за спокій її душі. Десять років пізніше, 14 травня 1990 року, по мерла Марійка Пахолок, яка була в нашому Відділі відданою членкою понад двадцять років. Марійка походила з української родини, яку разом з іншими її односельчанами виселили до Польщі. її навчання проходило польською мовою у польській школі, однак свою рідну мову вона добре вивчила вдома. Маючи здібність до мов, Марійка по приїзді до Америки швидко опанувала англійську і почала заробляти, працюючи головним чином як прибираль ниця. Один з її клієнтів, професор Мічіґанського університету Джеймс Феррелл, став її справжнім поклонником, вихваляючи її розум, сердечність і працьовитість. Для нас Марійка була щирим другом, веселою, дотепною розпоповідачкою, неодмінним помічником у всіх наших проектах. Її щиросердечна вдача полонила нас усіх — там, де була Марійка, був невимушений сміх і веселий настрій. Залишила в смутку чоловіка Івана і дітей Марійку, Івася та Аню. Вічная їй пам’ять! Нашою останньою втратою була Катруся Рижа, з дому Косяк, яка померла на цукрицю та хворобу серця 12 липня 1994 року, маючи 66 років, і зали шила дітей Бориса та Мотрю і двох внуків. Її чоловік Адам Рижий помер кілька років перед тим. Катруся приєдналася до нашого Відділу в 1983 році і від 1991 до 1994 року була в управі стипендійною рефе ренткою, постійно листуючись з нашим стипендистом Боболом, семінаристом з Аргентини. За фахом Катруся була проектувальним конструктором, ’’ди зайнером”, і працювала в фірмі Дженерал Дайнамікс поки не вийшла на пенсію. Катруся була дуже щирою, товариською і чесною людиною. Ніколи від неї не було чути нарікань, посуджувань когось чи взагалі слів зневіри чи огірчення. Вона жваво цікавилася всім, що діялося у світі, а зокрема в Україні. Любила і добре знала українську літературу і не раз читала нам доповіді, включаючи останню про Лесю Укра їнку, добре опрацьовану і гарно виголошену. Пам’я таємо цю милу людину і щиру приятельку для нас усіх і молимося за неї. Ася Гумецька, пресова референтка 50-го Відділу СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
