Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ні, не пустеме вас. — Почекайте, ми ищи штосик маме. Тота юж напевно буде за невістку. Виводять другу дружку. — Та тота тиж не підійде за невістку. — Доматар старається закрити двері, староста не дає. — Почекайте, ми маме з собом тих невіст до вибору і до кольору! Виводять Марисю-молоду, вона кланяється батькам молодого. — Пришлам ся зьвідати вас, няню і мамо, ци мя ту приймете, ци ні? — О приймеме. Тота юж буде наша. То якраз нам добра невістка. Батьки молодого вітаються з невісткою, вона тричі цілує батька і маму. Матері молодого подають кожух. Вона вивертає його шерстю наверх, накриває ним моло дих і веде до хати. За народним повір’ям, наїжена шерсть відстрашує від молодих всяку біду, нещастя. Заходячи до хати, дружби чимдуж хапають за топір- ці і біжать "розвалити” піч, щоб невістка не лінувалася і відразу мала б роботу ”пец мастити”. Домашні загороджу ють дорогу до печі і лише хитрому та зручному дружбі вдається відколупати трохи глини від печі. Потім дружби вносять скриню з віном. Доматар і батьки молодого запрошують молодого сідати за столи. Молоді переходять через стіл. Староста коротко про мовляє, бажає молодим щастя. Мати молодого та її помічниці розносять їжу. Хоч молоді вже після церковного шлюбу, в народі факт становлення жінки символізував обряд ’’почепин” (чіпчин, зачіпчин), який супроводжувався зняттям вінка (до того часу молода ще не жінка) і надіванням на голову атрибутів жінки — хомевки і чепця. Тут ініціятиву перехоплюють свашки. — Дорогі гості, ми ту п’єме і іме, а о своїм обов’язку забуваєме. Наша молода ищи не почепчена. Треба юж їй надіти чепец і хустку, жеби зме гвіділи, яка з ней буде ґаздиня. Гості виходять з-за столу. Молода у товаристві дру жок, а молодий зі свашками відправляються в комору, або другу хату. Посередині ставлять (догори дном) малу бочівку, на яку сідає молодий. Свашки кладуть йому на коліна полушку і садовлять молоду. У селах східньої Лемківщини в обряді ’’почепин” молодий не бере жодної участи. Його кличуть після "почепин”, щоб ’’викупив вінець”. Свашка поважно здіймає з голови молодої вінок. Існує повір’я, що дівчина, яка першою вихопить з рук свашки вінок і положить собі на голову, найскорше вийде заміж. Звісно, вінок дістається хитрим і вертким дівчатам. Свашки і дружки співають: Вінец мій вінец, юж мі ся премінив, Юж ся мі не буде на голові зеленив. Стратилам віночок і партичку* свою, Жем зробила свому миленькому волю. * Партичка — шлюбна прикраса на голову. Стратилам віночок, не можу го найти, Нашов го пан млодий не хце го отдати. А ти, пане млодий, віночок мі отдай, Заплачу ті за не, лем до ночки пождий. Тим часом свашка просить гребінь. їй подають спершу граблі, мовляв, це ’’прекрасний гребінь до чесан ня файного густого волосся”. Потім дружба подає ’’граблицю”, якою господар чеше корови. Намагається граблицею чесати молоду, але свашки не допускають його. Нарешті дівчата подають справжній гребінь і свашки дбайливо розчісують волосся молодої. — Давайте хомевку! Хомевка — це малий обручик, скручений з ялівцевої гілки, на якій жінки завивають волосся. Дружба приносить обруч з бочки і намагається наді ти його на молоду через голову. Свашки не пускають. Хтось інший приносить хомут, який теж намагається надіти на молоду. Врешті-решт, дівчата подають справ жню хомевку, свашки навивають волосся молодої і спі вають. Дармо, Марись, дармо, Юж ся не випряжеш Запряглас ся в ярмо. Аж до гробу ляжеш. — Гіринесте чепец! — велить свашка. Урочисто надя гає на хомевку гарний гаптований новий чепчик. Дружки і свашки співають, а молодий в той час знімає шлюбну сорочку і надіває сорочку від молодої. Цю що зняв, негайно ховає, бо свашки як схоплять, зв’яжуть рукави. А це знак, що молодий покориться жінці. Часом так тягають сорочку, що зовсім її порвуть. Поверх чепця свашки пов’язують молодій хустку, яку молодий подарував їй перед шлюбом за букет. Тепер молода вже не дівчина, а жінка. Вона повинна вперше як дружина поцілувати чоловіка. Крім того, мо лода роздягається з білого одягу, надягає темний ґор- сет, темну спідницю, запаску. Під час ’’почепин” молода повинна увесь час плакати за страченим дівоцтвом. Як не може, то натирає очі цибулею. У хаті гості співають: Виход, молодице, з той новой комори, Де жес поділа вінчик барвінковий? Вчера-с сой ходила в зеленім віночку, А днес зме тя нашли завиту в хусточку. Ведучи молоду до хати, свашки відспівують: Идеме ми з коморочки, Дайте же нам палюнечки. Ведеме ей, почеплену, Зробили зме з дівки жену. Під час зачепин дружби заносять до комори прости ню (плахту), подушки і перину та стелять молодим на долівці. Жартома вкладають у солому під простиню кілька полін, щоб молодим "м’ягко" спалося. Піснями проводять молодих у комору, закривають двері. Староста дякує за гостину, за ’’старання” свашок, бажає добра молодим господарям і запрошує вранці на
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
