Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРІЯ ЛЮ ДКЕВИЧ ЙШЛА КОЛЯДА Йшла коляда — рипів різдвяно сніг, Де снігу не було, там уявлялось. І обруси святкові легко слались, Коли відкрито й гарно на поріг Ставав вертеп і тайни відкривав Тисячолітні... Хлопчик тільки плакав, Злякався Ірода. Ставав під добрим знаком Майбутній рік і рід, що не пропав. Хрестилася прабаба у куті, Судьба не раз в житті її дурила, І обсипались пір’ям білі крила, Ставали невагомі й золоті. Світилась правда, справді ж бо свята, І навіть смерть не підло за спиною, Природно в гурті стала із косою, Щоб віншувать на многії літа. У всіх того роду політичних акціях не повинно бути сумніву у члена шкільної ради, стейтового по сла чи федерального сенатора, що він має до діла з людьми, які голосують. (Це, до речі, легко перевіри ти, бо списки виборців належать до відкритих доку ментів і політичні партії часто аналізують їх). Тому серед членів кожного відділу СУА не повинно бути нікого, хто не є на реєстрі виборців, хіба що дана членка ще не вибрала громадянства і права голосу не має. Це і значить користуватися праведним законом Вашінґтона і Мадісона і Джефферсона. Інакше ми поводимось як той євангельський слуга, що закопав свій один талан в землю, а цитуючи Шевченка про Вашінґтона, не застановляємось над тим, де, власне, ми живемо. Ростислав Хом’як П Е Т Р О Ч А С Т О НОВА РАДІСТЬ СТАЛА На жодному комп’ютері неможливо вичислити нашу українську душу, розчленувати на сегменти її своєрідність і неповторність. Це, звісно, стосується й будь-якого іншого етносу, що через віки несе на своїх раменах хрест і славу власного призначення і не дає себе поглинути часові, бо то був би непрости мий гріх: хто не зберігає себе, той не зберігає себе для всього світу, той збіднює людство, збіднює Бо же творіння. І так само в колі народу: кожна душа, кожен го лос, кожен погляд веде свою лінію, свою ноту і бар ву, щоби разом, зібравши докупи осібні грані, випов нити конче потрібне світові і Богові прекрасне єство народу. Як же ми себе розуміємо? Коли і з якого боку найліпше підійти до самих себе, аби збагнути те най суттєвіше, щЬ об’єднує нас в народ і зберігає, попри всі терни і вітри на нашій історичній дорозі? Наукова аналіза тут справді безсила. Згідно зі словами Ґете, те, що не відкриється твоєму духові, — не вимучиш ніякими механізмами. А перша ознака духу, вчить Святе Письмо, — простота серця: будь мо дітьми в серці, дорослими — в розумі. Це спеціяльна богословська тема: Христос і діти. Проте кожен з нас, відкривши Новий Завіт, поба HALUE Ж ИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1990 З
Page load link
Go to Top