Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Сьогодні історія людства, яка досі була історією чоловічого духу, стає історією загальнолюдського духу — чоловічого та жіночого. Наші славні жінки проломили домашні мури, пішли в громадську робо ту, бо суспільство сьогодні не в силі обійтися без жі нок. Якщо досі звертали увагу на зовнішній вигляд, то нині назріло питання про внутрішню суть. І лише від того, як ми вирішимо це питання, залежить не ли ше доля жінки, але й доля усього людства. Мені ясно, що мусять змінитися душі наших чо ловіків, бо жінка — носій вічного Добра, Милосердя, Любови. Жінка передає свої прикмети чоловікові не лише як мати, але рівночасно як товаришка та спів робітниця. Почався новий період історії, в якому належне місце займає наше жіноцтво. Дорогі жінки, не дорі каймо одна одній, зрозуміймо себе, допомагаймо собі взаємно, доповнюймо себе! Ми спільно маємо виплекати свідоме покоління, яке забезпечить майбутнє нашої Батьківщини. Ви плекаймо таке покоління, щоб не повторилися 1932- 1933, 1939-1945 та 1986 роки! Хай не буде більше Чорнобилів! Досить полину на нашій писанковій Землі! Світлана Кузьменко у вірші "Чорнобильська сла ва” пише: Слави, слави, слави! — урочисті, Тихі, дивні — радісні й сумні, На землі жило маленьке місто З іменем прослави полинів... А кінцівка вельми промовиста: Жахна слава атома з Чорнобиля — ’’Схаменіться!” — кличе до людей. Навчімо своїх дітей цінити наше минуле, бо довгі роки вони були позбавлені високої ідеї, розповідай мо про історичну правду, щоб не задавали вони собі питаня ”Кво вадіс?” Повернімо нашим дітям собори зруйнованих душ, бо немає гіршого, ніж духовний Чорнобиль. Рятуймо душі наших дітей! І як пише Єв ген Сверстюк: ’’Мусимо дати — в стилі нового ми слення — самим собі і світові правдиву інформацію про свої екологічні, моральні, національні, економіч ні і політичні проблеми. Бо плянета стає тіснішою, і кожен великий чи малий Чорнобиль — симптом для цілого світу”. Хай займається Світанок над нашою землею! Не допустімо, щоб він погас! Єднаймося у кожну мить, не забуваючи про всіх тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення. Без їх жертвенности не було б і нас. Пам’ятаймо про всіх тих, хто не повернувся на рідну землю, хто остався у холодній землі Колими, Інти, Воркути, Сибіру, Караганди, Норильська. Па м’ятаймо і про тих, хто переніс надлюдські випробу вання і не захитався, хто долав не одну гірку хвили ну за межами Батьківщини — у діяспорі. Фраґмент вишивки Ірини Сеник. Fragment of embroidery by Iryna Senyk. У моїй пам’яті, в думках та серці цьогорічна "Ук раїнська хвиля”. Повернувшися змучена, промерзла, відразу засіла за письмовий стіл, аби написати: І ось ланцюг, Ланцюг єднання. Піднялись УГС та Рух, І товариство мови, "Лева”, Щоб неба чаша синьо-кришталева наповнилась світанням! Хай зоріє наш спільний Світанок! Слава Україні! ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1990 15
Page load link
Go to Top