Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЄВГЕН ПЛУЖНИК Вчора над містом летіли гуси, Над камінним містом, вночі... Стиснути серце мусив, Мовчи, безглузде, мовчи! Досить усяких і мрій, і болів... Адже знають про все книжки. Чуєш, — тополі голі: — Нишкни... Дівчинко тиха, на мрії хвора! Надвечірня мріє моя! Гуси над містом летіли вчора... А я? ’’Три збірки”. Інститут Літератури ім. Михайла Ореста. СВІТЛА Й ТІНІ. Оцінка подій і особисто нам близьких і тих шир ших, суспільних, народніх чи й світових — нелегка. Вона залежить з одної сторони від інформації, на шого пізнання, а з другої сторони від нашого настав- лення, сказати б душевної диспозиції, з якою диви мося на світ і оцінюємо явища. Відома поговірка каже, що оптиміст скаже, що склянка до половини повна, а песиміст, що склянка до половини порожня. Важливим чинником, який впливає на те, як оці нюємо явища, події, особи — це форма, в якій нам їх представляють. Коли дівчина гарно і відповідно вдягнена, — во на подобається, хоч, може, її краса не досконала; ін коли можна не зауважити красуні, коли вона у лах мітті. Ми не раз чуємо розповіді про якусь подію, ім презу від різних осіб у відмінному значінні. Це може залежати з якого місця (в дослівному значінні) чи точки погляду (у переносному) хтось приглядався ви ставі: ця сама особа на сцені видавалася гарна, коли на неї гляділи зблизька, а нецікава, коли глядач був да леко, або навпаки. Вражіння залежить теж від пере конань і смаку глядача, а на це мають вплив вро джені чи й набуті прикмети людини, учасника чи свідка подій; від того що він бажає бачити, що його радує. Бувають люди, які залюбки вишукують неґатив- ні явища і радо так теж інтерпретують те, що бачать. Вони залюбки розказують про неґативні аспекти по дій і навіть у тому, що іншим видається вдалим, вони завжди найдуть щось погане. На світ дивляться наче крізь чорні окуляри. Бувають такі, що у кожну роз мову втручають розповіді про ’’страшні” події. Інко ли видається, що вони любуються усім трагічним, грізним, жахливим, а то й злочинним. Наче б то осо бливу приємність справляє їм ’’шокувати” співроз мовників незвичайними злими подіями, невдачами тощо. Очевидно, нам не слід замикати очі і легкова жити зло, що діється у світі. Але треба думати, як це зло зменшити, оминути, як боротися з ним чи напра вити його наслідки. Ми мусимо шукати добрих сто рінок у нашому житті особистому і суспільному, пле кати те що добре. Коли говорити завжди про все тільки з неґативним насвітленням, коли очікувати завжди невдачі це наче побільшувати їх, а повто рювання всіх подробиць злого, це наче вкорінювати їх, поглиблювати. Від повторювання вони не мен шають, а, навпаки ростуть і затемнюють усі добрі сторінки нашого буття. Наші міркування особливо підходять до важ ливих у цьому році святкувань 1000-ліття Християн ства в Україні. Юрій Старосольський, промовляючи від імени Крайового Комітету, між іншим сказав про працю цього Комітету: ...’’Минуло вже понад два роки пиль ної, часто нервової і хвилюючої праці. Чимало з того ми могли б назвати чудовими мріями в дорозі до здійснення; багато, може, теж близько національної розпуки. Ми журились і шукали розв’язок; інколи ми могли думати, що знайшли їх; часто серця наші на повнялись сумом невдачі. Але одне нам було ясне, а саме: що ТЕ, що свят кували ми так велично, було особливою — Богом нам даною подією: РЕЛІГІЙНОЮ, КУЛЬТУРНОЮ, ПОЛІТИЧНОЮ, ІСТОРИЧНОЮ”. В листі до нас один визначний священик дяку вав нам за число, присвячене 1000-літтю, а особливо за те, що ми помістили посланія Слуги Божого Андрея; він назвав цей рік ’’Ювілейним і трагічним”. І майже кожний із нас, учасників святкувань, крім душевного піднесення хвилинами відчував сму ток і біль, особливо тоді, коли бачив побіч велич ного святкового, того, що нас усіх єднає, вияви дру горядного, того, що може нас ділити. На жаль, поміж нами багато таких, що залюбки говорять і повторяють про недотягнення, замість тішитися успіхами. А хоч недоліки безперечно були то цей рік залишиться ’’СВЯТИМ РОКОМ”. Особливо подивляємо і слухаємо із зворушен ням про те, як відзначили цей ювілей наші земляки у безмежно важчих умовинах: в Україні, Польщі, Юго славії. Всі помилки, недотягнення дрібні супроти того, що ми показали світові, що 1000 років тому прийняла християнство Русь-Україна, а не Росія, якої ще тоді, як нації чи держави не було. А коли зближаємося до кінця цього ювілейного року, не побільшуймо тіней, дивімся на світло. Не добре не зауважувати тіней; але ще гірше, коли задивитись у них так, щоб не бачити світла, яс ного сонця, що перемагає темряву сумнівів, зневіри й песимізму. У.Л. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
