Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЄВГЕН ПЛУЖНИК Вчора над містом летіли гуси, Над камінним містом, вночі... Стиснути серце мусив, Мовчи, безглузде, мовчи! Досить усяких і мрій, і болів... Адже знають про все книжки. Чуєш, — тополі голі: — Нишкни... Дівчинко тиха, на мрії хвора! Надвечірня мріє моя! Гуси над містом летіли вчора... А я? ’’Три збірки”. Інститут Літератури ім. Михайла Ореста. СВІТЛА Й ТІНІ. Оцінка подій і особисто нам близьких і тих шир ших, суспільних, народніх чи й світових — нелегка. Вона залежить з одної сторони від інформації, на шого пізнання, а з другої сторони від нашого настав- лення, сказати б душевної диспозиції, з якою диви мося на світ і оцінюємо явища. Відома поговірка каже, що оптиміст скаже, що склянка до половини повна, а песиміст, що склянка до половини порожня. Важливим чинником, який впливає на те, як оці нюємо явища, події, особи — це форма, в якій нам їх представляють. Коли дівчина гарно і відповідно вдягнена, — во на подобається, хоч, може, її краса не досконала; ін коли можна не зауважити красуні, коли вона у лах мітті. Ми не раз чуємо розповіді про якусь подію, ім презу від різних осіб у відмінному значінні. Це може залежати з якого місця (в дослівному значінні) чи точки погляду (у переносному) хтось приглядався ви ставі: ця сама особа на сцені видавалася гарна, коли на неї гляділи зблизька, а нецікава, коли глядач був да леко, або навпаки. Вражіння залежить теж від пере конань і смаку глядача, а на це мають вплив вро джені чи й набуті прикмети людини, учасника чи свідка подій; від того що він бажає бачити, що його радує. Бувають люди, які залюбки вишукують неґатив- ні явища і радо так теж інтерпретують те, що бачать. Вони залюбки розказують про неґативні аспекти по дій і навіть у тому, що іншим видається вдалим, вони завжди найдуть щось погане. На світ дивляться наче крізь чорні окуляри. Бувають такі, що у кожну роз мову втручають розповіді про ’’страшні” події. Інко ли видається, що вони любуються усім трагічним, грізним, жахливим, а то й злочинним. Наче б то осо бливу приємність справляє їм ’’шокувати” співроз мовників незвичайними злими подіями, невдачами тощо. Очевидно, нам не слід замикати очі і легкова жити зло, що діється у світі. Але треба думати, як це зло зменшити, оминути, як боротися з ним чи напра вити його наслідки. Ми мусимо шукати добрих сто рінок у нашому житті особистому і суспільному, пле кати те що добре. Коли говорити завжди про все тільки з неґативним насвітленням, коли очікувати завжди невдачі це наче побільшувати їх, а повто рювання всіх подробиць злого, це наче вкорінювати їх, поглиблювати. Від повторювання вони не мен шають, а, навпаки ростуть і затемнюють усі добрі сторінки нашого буття. Наші міркування особливо підходять до важ ливих у цьому році святкувань 1000-ліття Християн ства в Україні. Юрій Старосольський, промовляючи від імени Крайового Комітету, між іншим сказав про працю цього Комітету: ...’’Минуло вже понад два роки пиль ної, часто нервової і хвилюючої праці. Чимало з того ми могли б назвати чудовими мріями в дорозі до здійснення; багато, може, теж близько національної розпуки. Ми журились і шукали розв’язок; інколи ми могли думати, що знайшли їх; часто серця наші на повнялись сумом невдачі. Але одне нам було ясне, а саме: що ТЕ, що свят кували ми так велично, було особливою — Богом нам даною подією: РЕЛІГІЙНОЮ, КУЛЬТУРНОЮ, ПОЛІТИЧНОЮ, ІСТОРИЧНОЮ”. В листі до нас один визначний священик дяку вав нам за число, присвячене 1000-літтю, а особливо за те, що ми помістили посланія Слуги Божого Андрея; він назвав цей рік ’’Ювілейним і трагічним”. І майже кожний із нас, учасників святкувань, крім душевного піднесення хвилинами відчував сму ток і біль, особливо тоді, коли бачив побіч велич ного святкового, того, що нас усіх єднає, вияви дру горядного, того, що може нас ділити. На жаль, поміж нами багато таких, що залюбки говорять і повторяють про недотягнення, замість тішитися успіхами. А хоч недоліки безперечно були то цей рік залишиться ’’СВЯТИМ РОКОМ”. Особливо подивляємо і слухаємо із зворушен ням про те, як відзначили цей ювілей наші земляки у безмежно важчих умовинах: в Україні, Польщі, Юго славії. Всі помилки, недотягнення дрібні супроти того, що ми показали світові, що 1000 років тому прийняла християнство Русь-Україна, а не Росія, якої ще тоді, як нації чи держави не було. А коли зближаємося до кінця цього ювілейного року, не побільшуймо тіней, дивімся на світло. Не добре не зауважувати тіней; але ще гірше, коли задивитись у них так, щоб не бачити світла, яс ного сонця, що перемагає темряву сумнівів, зневіри й песимізму. У.Л. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
