Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБИТЕЛЬКИ ГУЦУЛЬЩИНИ ВІРА ВОВК, ОЛЕНА КУЛЬЧИЦЬКА, КОНСТАНТИНА МАЛИЦЬКА, ВІРА МАРСЬКА, ЛА РИСА МУРОВИЧ, ЯРОСЛАВА МУЗИКА, ВІРА СВЄНЦІЦЬКА (Від Редакції: цей вибір нарисів надіслав нам д-р І. Сеньків з манускрипту своєї, ще неопубліко- ваної, праці п.з. "Наша Гуцульщина”). ПРОДОВЖЕННЯ ЛАРИСА МУРОВИЧ Поетка українських глибокодумних поезій, на родилася 21 серпня 1915 року в Чернівцях на Буко вині, де її батько був професором клясичних мов і філософії, а мати народньою учителькою. Можливо, що дочка Лариса по батькові одідичила за милування до філософування, яким надхнена її по- язія. ’’Мої дитячі роки" — пише поетка — ’’проходили з дебільшого під опікою бабусі та її домашньої по мічниці Василини, селянки з поетичною вдачею. Власне Василина залишила на ціле життя тривкі слі ди в моїй душі. Вона була невичерпним джерелом народних оповідань про Довбуша, традиційних віру вань та фолкльору, які найбільше збереглися серед гуцульського населення Карпат. Василина збагатила ними мою чутливу душу і, як відгомін спомину про неї, я в дозрілім віці написала оповідання Чарівний Перстень, яке присвятила Василині. Не раз в моїм житті думаю про Василину з вели кою вдячністю, бож вона, гуцульська жінка з вро дженою мудрістю, навчила мене вперше цінувати духові вартості простого люду. Вона збудила в моїм серці поетичну жилку і я від 12 року життя почала писати вірші. Вона навчила мене дивитися на світ ін шими очима. Я відчула, що крім зовнішнього реаль ного світу існує ще інший чарівний світ фантазії, почуття та мітів." По першій світовій війні румуни зайняли Букови ну і закрили українську гімназію в Чернівцях, тоді мати з дочкою Ларисою переїхала до Станиславова в Галичині, де вона вступила до дівочої гімназії Рід ної Школи. Тут включилася в пластове життя і стала згодом курінною. Влітку 1929 р. перебувала Лариса у вакаційній оселі в Ямнім над Прутом, якою завіду вав проф. Д. Ліськевич. В оселі вона нав’язала това риські зносини з Оксаною Стецько, родом з Терно поля, та її братом Ярославом, який втягнув Ларису до підпільної Організації Українських Націоналістів (ОУН). Вона взяла участь у двох вишкільних таборах ОУН в Карпатах, потім зорганізувала звена ОУН се ред молоді жіночих українських шкіл у Станисла- вов]. Крім науки в гімназії та різних конспіративних зайнять, Лариса не переставала писатии юнацькі вірші, вивчала українську літературну мову, теорію поетики та знайомилася з віршами видатних україн ських поетів. Після матури в 1933 р. Лариса переїха ла з хворою мамою на Гуцульщину коло Яремча. Тут стрінула її одного разу небажана пригода в поїзді. Польський поліційний аґент провірив Лариси течку і знайшов в ній один примірник "Сурми", за який вона попала на один рік до в’язниці. Вона вийшла на волю, завдяки старанням письменниці Ірини Вільде (1907-1982) та сенаторки Олени Кисілевської (1869- 1956) і одержала бюрову працю в Коломиї, де далі працювала для ОУН аж до приходу червоних ”виз- волитетів” у 1939 році. В грудні того ж року переїха ла на Захід з мамою, зятем д-ром К. Ганьківським з родиною. Восени 1941 р. Лариса вступила в празь кий університет, де вивчала журналістику й євро пейську літературу. В 1948 р. емігрувала до Канади. В Канаді попала до Торонта і в 1950 р. вийшла заміж за інж. аґр. В. Тимошенка. Тоді разом почали нове життя на малиновій фармі, яку роками сплачували. Крім того Лариса зайнялася культурноосвітньою працею серед української громади та писанням пое зій. Перші вірші Лариси Мурович появилися друком в Україні 1943-1944 pp. Це були збірки ’’Крилатий Шлях" і ’’Свята Земля”, наклади яких пропали під час світової війни. В Канаді авторка видала збірки "Піонери Святої Землі” (1969), "Євшан” (1971) і ”Жар-Птаха” (1971), в яких містяться патріотичні вір ші та поезії філософсько-мітологічного змісту. Найгарніші нові поезії поетка Мурович зібрала під спільною назвою "Дерева Рідного Роду” і видала в Торонті 1984 р. Це три збірки поєднані в одній книзі: 1. Дерево рідного роду, 2. Муза в шинелі, 3. Любов до Вітчизни. Наш літературознавець д-р Михайло Лоза дав таке пояснення ідеї ’’Дерева Рідного Роду”: ’’Поезії всіх трьох частин творять символічне'дерево україн- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top