Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УКРАЇНА Київ. В музеї літератури в Києві відбувся вечір, при свячений 117-ій річниці від дня народження Лесі Українки. Про поетку розповідав письменник А. Ко стенко, автор художньо-документальної біографії, її вірші читав поет С. Чернілевський, а драматичну поему — актор С. Максимчук. Виступали також ви конавець ролі Мавки у фільмі "Лісова пісня” Рома Недашківська, а народні пісні із записів Лесі Україн ки співала Наталка Матвієнко. Група українських діячів культури виступила на сторінках газети ’’Культура і Життя” з пропозицією увічнити пам’ять відомої акторки Наталії Ужвій. Ста вить вона питання про утворення у місті Любошлі, Волинської області в хаті діда й батька артистки, де вона народилася, меморіяльного музею Н. Ужвій, Любошль лежить на туристичному маршруті: село Колодяжне — де народилась Леся Українка. Київ — Київський педагогічний інститут, який стано вить курсову базу для вчителів української мови у Польщі, провів розмову за ’’круглим столом” про ви кладання української літератури в школі, про яку по інформувала газета ’’Радянська освіта” (Н.З). Уча сниками були викладачі, науковці, вчителі та пред ставники Міністерства Освіти України. Ніна Шинка- рук, представник Міністерства Освіти України, пові домила про розширеня вивчення української літе ратури в школах, говорила про потребу переглянути шкільні навчальні пляни, запропонувала науковцям разом вирішити обсяг літературного матеріялу для загальноосвітних шкіл та класів з поглибленням вивчання української літератури. Чернігів. Педагог Чернігівського Музичного училища Ліда Купровська дорікає на сторінках тижневика ’’Культура і Життя” відповідним чинникам за вели чезні занедбання в ділянці української музики. Вона пише, що немає відповідних джерельних матеріялів про творчість українських композиторів, не вико нують їхні твори. ’’Діти знають біографію Гайдена, Бетховена, намагаються аналізувати складні твори Чайковського і Шостаковича, а про українську музи ку — годі й говорити!” Німеччина. Екологічна перукарня. Ці приправи — шалвія, хміль, аніс, зробили б честь будь-якому ре сторанові. Але в місті Реґенсбурґ використовуються ці рослини не для приготування вишуканих страв, а для створення зачісок своїм клієнткам. Тут відкрито перший ’’екологічний перукарський салон”, де фор-' муються жіночі зачіски пивною та медовою емуль сіями, чистять волосся клієнтів березовою есенсією. Париж. Заснована 1980 р. в Парижі ’’Академія гро мадських писарчуків” нараховує понад 200 членів. У її лавах переважають жінки. Відроджується попу лярна в середновіччі професія людей, які писали листи відповідного змісту. Клієнти ’’Академії” — це люди з освітою, які просто не вміють викласти своєї думки на папір. Члени ’’Академії” присягають не пи сати наклепницьких текстів і не розголошувати зміс ту написаного листа. Перша кулінарна книга в Европі з’явилася між 1248 і 1309 роками. Нині вона зберігається в націо нальній бібліотеці у Парижі. Вона містить рецепти німецьких, французьких, еспанських кухарів. Інший середньовічний рукопис із рецептами приготовання їжі знайдено у стокгольмській бібліотеці. Вперше ку лінарну книгу було надруковано 1475 р. у Венеції, де вона тепер і зберігається в бібліотеці. Польща. Недавно відбулася конференція УСКТ у Сяноці на закінчення конференції влаштовано милу несподіванку — концерт-міні у виконанні вокально- інструментальної групи ’’Лемковина” під керівниц твом Лариси Дзядош. Люблінське уескатівське середовище може по хвалитись дорібком вишивальниці пані Марії Бог- данської. В УСКТ в Любліні її нагороджено почес ною грамотою. Характер орнаментальних мотивів майстрині ведеться з Київщини звідки пані Марія Богданська походить. Її вишивка в основному це хрестик червоно-чорного кольору. Її роботи очаро вують вишуканістю мотивів, мистецькою доверше ністю, і художнім смаком. Її вишивки оригінальні, сповнені композиційної стихії і таємничості. Марія Богданська вишиває традиційним народним узором, хоча успішно розширює свою художню палітру но вими декоративними мотивами. Мистецьке вишиван ня широко і різноманітно застосовує для оздоблен ня одягу, а також сучасного інтерієру. З тонким сма ком використовує багатство кольорової палітри за- хідно-української вишивки. Упорядкувала ХРИСТИНА ГОДІВ-ЮЗИЧ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top