Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тут поетка підносить кохання на площину містич ного, з’єднуючи фізичне й духове, земне й позача сове в органічну цілість. її ставлення до Бога — ще ’’загальне”, навіть досить абстрактне; згодом, коли поетка перейде з дівочого циклу до справді жіно чого, це ставлення стане особистим і відчайнішим. У наступному розділі "Червоне й чорне” вузький світ кохання стає ширшим, тобто втрачає свою інтим ність і ексклюзивність. У нього клином вривається історичне минуле зі своїми пристрасними мадонна ми, королівнами, сотниківнами в червонім намисті й танґами: Тут відгомін погаслих слів збудивсь у Гобеленах сонних, і чути вальсів ніжний спів і шепіт під вікном сальону. Правда, ці краєвиди минулого омітизовані, романти зовані, та все таки вони поширюють простір навколо ліричної героїні; вони також, парадоксально, служать їй притулком, де можна сховатися від розчарувань і розпачу (які також клином вриваються в її життя). Причиною найглибших потрясінь в коханні є зрада або розлука. Героїні Наталі Лівицької-Холод- ної доводиться переживати розлуку ("Тільки раз ще глянеш нині, підеш завтра в білий світ”), і вона, чекаючи, знає й розуміє всі причини розлуки: У Варшаві 1937/38. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1986 Вдень і вночі я жду на тебе, Хоч знаю, що не прийдеш ти. Що світять нам два різні неба, Дві неоднакові мети. Отже, причини розлуки йдуть до кореня природи людини, до її "інакости”, до браку одности. Пере живає вона теж зраду (’’Але я не забула зради, і нена висть міцна, як смерть”). Ця ненависть переноситься теж на ту "другу”, синьооку, яка: Вип’є розпач — бездонна чара! — Цілим тілом своїм палким, І пропалить їй душу жаром Чорна заздрість, як чорний дим. Але чорні емоційні струси минають, приходять принагідні проблиски зустрічей: Десь побачу тебе на вулиці, Усміхнешся мені ти, любий, І душа моя лячно скулиться. Тут основну увагу привертає образ "і душа моя ляч но скулиться". Образ цей водночас реальний (легко уявити жінку, яка кулиться з острахом, зустрічаючи втраченого коханого мужчину) і цілком абстрактний, бо поетка транспонує його на площину душевного (душа кулиться) і психологічного, тонко віддаючи стан героїні, коли вона почуває потяг до мужчини й водночас несміливість (певну вже відчуженість від нього); відчуває кохання до нього й водночас страх перед ним. В останньому розділі "Попіл” розпач, розчару вання, туга спалюють пристрасті героїні й вона, зре- зиґнована, признається: ...я вже й не плачу й не лічу порожні дні. З певною злагодою вона відчуває вже минальність дівочости й молодости: За тобою слідком пішла моя молодість, мов черниця. Повертаючися тепер до концепції Наталі Лівиць- кої-Хол одної, що збірка В о го нь і п оп іл є циклом жінки чи драмою жіночого серця, треба було б її, концепцію, дещо звузити: це тільки драма дівочого серця й тільки початок циклу жінки. А српавжній цикл жінки з усіма темними проваллями й дуже вузь кими щілинами щастя, прийде далеко згодом. II Збірка С ім л іт е р (1937) тематикою діяметрально інакша — це наскрізь громадянська чи патріотична лірика. Це ще один вияв любови, цим разом до України, любови такої ж палкої, пристрасної та гли бокої, як і в першій збірці. Тому ця поезія звучить щиро, навіть особисто (що дуже рідко трапляється в патріотичній ліриці). Складена ця збірка з чотирьох розділів: перший розділ включає згадки про Україну, візії її майбут
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
