Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Я п е р ш е п очув п р о т е б е 2 8 -г о ж о в т н я , й о ли т е л е в ізій н и й д и к т о р оголосив, щ о с о в є т - с ь к и й м оряк, я к и й ско ч и в з корабля, ш у к а ю ч и п о л іт и ч н о го п р и т у л ку, був укр а їн е ц ь . У м е н е в ід р а зу з ’явилося б а ж а н н я д о п о м о гт и т обі, б о ж н ас єднал о те, щ о м и о би д ва в в а ж а л и с е бе укр а їн ц я м и . Н е п р и є м н о м е н і п р и зн а в а т и с я т обі, що я к г р о м а д я н и н а м е р и к а н с ь к о ї кр аїни , м е н е сильно о бу р ил а й за с м у т и л а п о в е д ін ка а м е р и к а н с ь к и х д е р ж а в н и х уст а но в. Знімки прислала Наталя Завадович із Чікаґо. Відомо, що українсько-американські групи ста ралися всякими способами затримати корабель та врятувати молодого українця. Зорганізовано демон страції по містах, писали, телефонували й висилали телеграми до членів конґресу, до Державного де партаменту та до президента США. Наш відгук, як громади доводить, що ми не є байдужі до долі укра їнців з Совєтського Союзу. Гаряча хвилина минула, ми повернулися до щоденного життя і мимохіть ми починаємо заспокоюватись. Чи маємо право забути про цю справу? У свому вірші ’’Ненаписані листи” Іван Світличний має рацію дорікати громаді про її байдужість до поневолених людей. Отож наводимо його, надіючись, що зрозуміємо наш неперервний обов'язок в стосунку до наших братів. НЕНАПИСАНІ ЛИСТИ У тайзі, в краю глухому та дрімучому, зони смерти, та болота, та дроти. Тільки й свята того — пошта. Та чому, чому Не доходять ненаписані листи? Ми чекаєм їх, як Бога, як Великодня. Тільки хто їм білий світ занапастив? Мов пташата недосиджені, мов викидні, гинуть, світу не побачивши, листи. Гей ви, друзі-побратими, нерозлий-вода, ти, громадо, ніби пень, глухоніма! Що за напасті у вас, яка там злигода, що для нас у вас і слова вже нема? А було ж їх, доброзичливих добродіїв! — Мед із уст і, хоч до рани — добряки. Тільки гримнуло з ясного неба — й годі їм — посмикнуло велемовні язики. Поховалися по шпарах душі заячі, на устах у них — розкаяння печать. І сидять, на білий світ не вилізаючи, і мовчать великомовно, і мовчать... А над нами, а над нами птахи з вирію розкурликалися, Господи прости! — Дурять дурнів нас надією і вірою. Не приходять ненаписані листи. ІВАН СВІТЛИЧНИЙ На площі перед збірниками зб іж ж я (зліва): В. Колодчин, Р. Ґопяш, В. ілячевська, H. Завадович, М. Яцьків-Вебб, І. Дзюк. In front of the grain storage silos (I to r): V. Kolodchin. R. Golash, V. Iliachevska, N. Zavadovych, M. Yatskiv-Webb, I. Dziuk. 4 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1986 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top