Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У західньому світі, в Америці й Канаді є окремі товариства, інституції, які допомагають жінкам, що їх б’ють... рідні чоловіки! Це звучить немов щось з середньовіччя, чи з доби кріпацтва. Але в нас? І навіть серед наших? Неможливо! Та ось: СПРАВА ЛЮБИ. Дочка моєї давньої товаришки недавно приїхала на відвідини. В неї родинна неприємність — тому 5 рокіь дійшло до розводу. Тепер троє дітей уже доростають, уже майже всі на університеті. — Пані Любо, шлях до розриву стелився вже досить скоро. Тільки я не вміла зрозуміти тоді цієї ситуації. Всього півроку після одруження, коли Михайло довідався, що я частину своєї тижневої платні вислала батькам (що тоді мали великі фінан сові труднощі, а ми обоє працювали професійно дуже успішно) на одній з головних вулиць міста, він ударив мене раз в обличчя. Вдома вже був другий раз! А пізніше посипалось, і при дітях, і разом з дітьми і т. д. Мені аж мороз за спиною пройшов. Такий при вітний, освічений чоловік, і яка жорстокість! Чи, може, психічна ненормальність? Та, чи Люба одна, таке переживала?! СПРАВА ТАНІ. Її однолітка Таня живе в іншому місті. Таня важко працювала, щоб здобути високу освіту, та й далі важко працювала вже професійно. Її чоловік, що не мав спеціяльної освіти чи професії, вимагав, щоб Таня крім всіх своїх обов’язків також сама порядку вала в хаті. Коли вона зі своєї платні брала до хати прибиральницю (після фінансових ” кар” ) чоловік також вирішив фізично це зупинити. Кілька разів побив її по тілі, а потім і по обличчі. Тож забрала дітей і сама платить за своє помешкання; хоч було їй довгий час важко це робити, але якось дала раду. СПРАВА РУТИ: По ногах вона дістала ще в першу, пошлюбну ніч — бо.... мала повні ноги. Це потім чоловік оправду вав, як нерви, чи й жарт. Пізніше, вона дістала вже по раменах, коли сиділа над ліжечком дитини. Чоловік прийшов з праці й перевірив скільки сторінок з книжки Рута того дня прочитала. Виявилось, що аж 50! Отже за цей час щось вона могла більше зробити для дитини чи для хати. Одна дитина і друга. За кожну книжку, за кожні сходини, за кожну громадську активність — побої по цілому тілі. Рута пробувала жити окремо. Хоч без професії, то якось давала раду, але повернулась, щоб довести дітей до дорослого віку. І діти були свідками кожного тижня, як батько б’є матір. Діти поводяться по-різному: один за мамою засту пається, а другий уже пробував маму штовхати... СПРАВА МАРУСІ: Вони одружились, маючи вже майже 40 років. Вона учителька, він фабричний робітник. Однієї п’ятниці він, прийшовши з праці, вибив Марусю по обличчі й плечах. Чому? Бо вона забула, що це п’ятниця й дала йому до праці хліб з шинкою! СПРАВА ЛІДИ, НАТАЛКИ, ВІРИ, ОКСАНИ, РАЇСИ... А скільки їх, що навколо нас, а ми цього не знаємо? Марусі, Рути й Люби ходять на збори, концерти, в гості — а що в них дома? Біль і пекло! А чоловік однієї голова місцевих організацій, а другої активіст даного товариства, а третій ’’порядний господар”, і т. д. Тільки дивлячись на моїх згаданих знайомих бачу, що їхні чоловіки ніколи не хотіли піти ні до психіятра, ні до бюр, де дають поради подружжям у потребі. Жінки, що мали професію і могли запрацювати на себе й на дітей, після 5, 10 чи 15 років, таки кидали чоловіків; а хто без фаху, без можливости прожити, далі терпить. Українки радше не будуть ходити по судах, наражувати дітей на неприємні моменти, тільки гордо самі вирощують дітей. Та чому такі прикрощі мусіли вони мати? Бачимо, що їхні чоловіки різних професій, різного віку, різного темпераменту. Та мабуть десь чули, чи бачили, як колись десь хтось на селі жінку бив, і хочуть таким примітивним способом латати свої родинні та психологічні проблеми. А ми наших Марусь і Рут бачимо і не підозрі ваємо, яке у них прикре життя було, чи далі є. Чомусь це в нас ’’табу”. Чому про те не говорять проповідей, не пишуть. А подружжя, жінки й діти страждають. Чому не говорити відкрито? Любов Калиновим Тільки між нами і телефоном ... ВІН ВДАРИВ РАЗ...
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
