Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЧИ "МОЄ ЖИТТЯ ЦЕ МІЙ ЗАМОК"? Коли б американським звичаєм зробити опит, про яку з відомих жінок найбільше говорили в 1978 p., то, здається, Бетті Форд була б на одному з перших місць. Не тому, що дружина бувшого президента зро била щось незвичайного, а просто тільки ізза її від- критости. Немає багато широко знаних людей, які б признавалися до свого алькоголізму, чи надмірного вживання заспокоюючих ліків. І немає багато жінок, які б повідомляли усіх, що роблять собі від молоджуючу операцію обличчя. Про все це, як теж про інші доволі інтимні справи свого життя, Бетті Форд інформувала через журналістів дослівно цілий світ. І тому ’’цілий світ” говорив про неї так багато в останньому році. Різно це коментували; одні подивляли відвагу, — другі осуджували. Порушували тему цієї отвертости також і в нашій громаді. У нас ми до такої не звикли. Наші жінки, які стоять у світлі спільноти звичайно про своє особисте життя взагалі не говорять. А вже про такі слабості характеру, як алькоголізм чи наркотики, то лише шепочеться. Розуміється, що при цих пошептах створюється багато неправди і багато перебільшення. Але що краще? Невідомо. Нагадується знаний широко вислів: ’’моя хата це мій замок”. Може б його перефразувати на ’’моє життя, це мій замок”. Але либонь у американській ’’демократичній” спільноті замки не популярні. п ... ОСТАННЄ ТАНҐО В З-тю річницю смерти М. В. Понеділка О д н іє ю з н а й м и л іш и х а т р а к ц ій в а к а ц ій н о го с е з о н у С о ю з ів к и є в е ч ір ка "З а п із н а й м о с я ” , — п р и ш а м п а н с ь к о м у та р о м а н т и ч н ій м у зи ц і, п ід час я к о ї н о в о п р и б у л і го с т і з а п із н а ю т ь с я з "с т а р о ж и л а м и ", і н а в п а ки . Т а к з а п із н а в с я о д н о г о л іт а д р у г М и ко л а з ч а р ів н о ю з е м л я ч к о ю з Ч ік а ґо . В о н о -т о правд а, що зе м л я ч ка п р и б у л а в ід п о ч и в а т и на к л а п т и к У к р а їн и не сама, а з ц іл и м , с к а з а т и б а н т у р а ж е м : з д во м а кр а с н и м и д іт о ч к а м и , з те сте м і те щ е ю (аб о — з д ід о м і б а б о ю ). П ро те , це ф а м іл ій н е н а в а н та ж е н н я не п е р е ш к о д и л о м о є м у д р у г о в і д о м о в и т и с ь з ч а р ів н о ю з е м л я ч к о ю на та н ц і, — за р а з п іс л я вечері. Х оч не б у л о в з в и ч а ю д р у г а -г у м о р и с т а п р и ч е п у р ю в а т и с ь п ід с т и л я гу , чи я к о го с ь , п р о с т и , Г о с п о д и , "п л е й б о я ” , то д о ц іє ї т а н ц ю в а л ь н о ї а в а н т ю р и він з ’явився ш и к а р н о п р и - о д іт и й , — в м а р и н а р ц і, в кр а ва тц і, з а ч е с а н и й , н а п а х ч е н и й , с л о во м — х л о п е ц ь х о ч к у д и к о з а к , хо ч і не п е р ш о ї, в е с н я н о ї, с ка з а т и б, ю н о с т и . Й о г о п а р т н е р ка з Ч ік а ґо вж е с и д іл а п р и с т о л и к у — р о з у м іє т ь с я , з д ід о м і б а б о ю та з ц іл и м д и т я ч и м с а д о ч к о м . В и с о к а , в д о в гій с у к н і га р я ч е -п о м а р а н ч е в о го к о л ь о р у , з м о д н и м р о з р із о м (з б о к у ), з ч о р н и м , я к в о р о н я ч е к р и л о , во л о с с я м , в и гл я д а л а с п р а в д і наче го л л ів у д с ь к а з ір к а , я кщ о не м іс с С о ю з ів к а м и н у л о р іч н о го с е зо н у . О р ке с т р а з а гр а л а та н ґо — у л ю б л е н и й т а н е ц ь м о й о го п р и я те л я . В ін с х о п и в с я з к р іс л а , ш а р м а н т н о в к л о н и в с я зе м л я ч ц і і п о п р о с и в її д о т а н ц ю . Т а за л едве о б к р у т и в с я з н е ю д о в к о л а с т о л и к а раз чи д ва рази, я к на т а н ц ю в а л ь н ій п л я т ф о р м і в ч и н и л о с ь з а м іш а н н я : м а л е н ька , м о ж е т р и л іт н я д о н е ч к а з е м л я ч к и , з іс к о ч и л а з б а б у с и н и х ко л ін і д р іб н е н ь ки м и н іж е н я т к а м и п у с т и л а с ь н а в з д о гін за т а н ц ю ю ч о ю п а р о ю ! — В ід д а й м о ю м ам у! — з а го л о с и л а д и т и н а , п р о с т я г а ю ч и б л а га л ь н о р у ч е н я та , — Пан, в ід д а й м о ю маму! З е м л я ч ка з Ч ік а ґо п о ч у в ш и пл ач д о н е ч к и , з у п и н и л а с я в п о л о в и н і " ф іґ у р и ” ра зо м із п а р тн е р о м і ц ю н а п ів з у п и н к у д о в о л і у с п іш н о в и ко р и с т а л а д о н е ч ка : п р и п а л а д о м атері, о б ір у ч с п о х в а т и л а м а м и н у н о г у (п о в и щ е к о л ін а ) і залепетала: — Моя мама, моя! Не дам мами, не дам! Друг Микола, треба це підкреслити, опинився в незручній ситуації: щоб не загубити темпу та й не гальму вати "трефіку” на плятформі, він намагався продовжати танець втрійку — тобто з мамою і з маленькою донцею, що причепилася кліщиком до маминої ноги і повторяла безуговку, що це її мама і нічия інша! Тоді мій приятель кинув благальним поглядом у напрямку столика, де сиділи дід з бабою. Перший зрозумів тривожний сигнал С. О. С. доволі ще моторний дід, колишній учасник Визвольних Змагань. З танцювальними вихилясами пробився проміж танцюючі пари до невістки і її партнера, щоб рятувати ситуацію. — Галюню! — заговорив до внучки, пробуючи відтягти її від невістки, — Галюню, пусти маму, нехай мама танцює. Цей пан нічого злого мамі не зробить! Ходи, ходи до баби, баба тобі казочку розкаже! — Не хоцю баби! Не хоцю казки! — заревіла Галюня. — Я хоцю мамууу! Про продовження танґа учвірку — тобто з мамою, донцею і тестем, не було, розуміється, мови, і мій друг з тяжким серцем здав позиції... Зрештою, інші пари теж перестали крутитися: увага всіх зосередилась на від чайдушній боротьбі малої Галі за відбиття мами з рук її партнера... До вух мого приятеля долітали вже й такі коментарі: — Що за людина якась безсердешна: не хоче віддати мами бідній дитині! — Пусти маму, а попроси тестя до танґа! — А чому б йому тещі не попросити?.. Тоді мій приятель розвів безрадно руками, вклонився чемно землячці з Чікаґо і зійшов з танцювальної плят- форми, під співчутливі оплески вакаційних гостей... Це було останнє його танґо на Союзівці. ІКЕР Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
