Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ОКСАНА ВІКУЛ ЗАМІСТЬ ІНТЕРВ’Ю Група "Молодих Верховинців” під проводом Дарії Ґензи Виступ на пікніку в Баунд Брук, Н. Дж. 1970 р. 1978 року тиждень 24-30 квітня був присвячений у Сполучених Штатах танкові. З цієї нагоди відбувались численні імпрези, а Поштова Служба видала спеціяльну серію поштових марок. На марках зображено чотири типи танку: балет, модерний танок, естрадний і народній танок. Це перший раз в історії країни офіційні кола вшанували таким способом ділянку мистецтва, яка протягом останніх років набула тут великої популярности. Мимоволі приходить думка: а яке становище займає танок в українських громадах на цьому континенті? Який тип танку найбільше популярний і люблений серед наших людей? На мою думку, це безумовно український народній танок, зрозумілий і рідний кожній людині українського походження. Недарма в усіх осередках, де живуть українці, існують ансамблі, що плекають народній танок. їду до Нью-Йорку — світового центру культури,де, цілком природньо і логічно, є місце пе ребування одного з найбільших і найпопулярніших наших ансамблів народнього танку — ’’Верховинці”, їду, маючи намір зробити інтерв’ю з Дарією та Олегом Ґензою — мистецькими керівниками цього ансамблю. Маю заздалегідь підготовані запитання і, на підставі їх, пробую розпочати інтерв’ю, але спроба залишається безуспішною. Мимоволі розмо ва перескакує з теми на тему, із спомину на спомин. Згадується перша зустріч ще в Німеччині з пані Дарією, яка була тоді молоденька, зґрабна і безумовно талановита учениця гімназії в Реґенсбурзькому таборі. Питаю, де вона почала вчитися танку, а головне — нашого, народнього? Па ні Дарія задумується: "Властиво, не знаю... Правдо подібно ще в садочку в Сколім, коло Стрия, де я народилась. Пам'ятаю що в Німеччині, ще як жили приватно поза табором, я вчила своїх шкільних товаришок наших танців...” Де ж узялось у неї це знання? Враження, що ті декілька основних кроків, яких навчила її одна з численних учительок-патріоток ще вдома, пані Дарія розвинула сама, керуючись інтуїцією. Щось вроджене, давно знайоме, чого на можна заперечити і забути, диктувало їй і примушувало танцювати так, як танцювали віддавна наші предки. Ансамбль "Верховинці” заснував Олег Ґенза в 1951 році, а як до Нью-Йорку приїхала молоденька танцюристка панна Дарія, запросив її, як солістку, до свого ансамблю. Перший її виступ відбувся 4 липня Виступ танцювального ансамблю "Верховинці" у Вест Поінті. Танець Гопак — сольо Дарія Ґенза (1976 р.) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
