Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КОНКУРС ДЛЯ ДІТЕЙ ’ХТО ми і чиї МИ ДІТИ” Конкурс для дітей,який розписала Виховна Референтура СУА був дуже успішний. В ньому взя ло участь 210 дітей, які прислали 275 праць. В тому у І КАТЕГОРІЇ (діти 6 -9 років) прислали: Прози ........................................ 63 Вірші............................................6 Малюнки й рисунки ........... 104 у II. КАТЕГОРІЇ (діти 10- 12 років) прислали Прози .........................................27 Вірші............................................ 8 Малюнки і рисунки ................ 67 Висліди конкурсу, списки нагороджених, а теж деякі твори будемо містити у ’’Нашому Житті”. Рис. Романа Бабюк Рейні СЬОГОДНІШ НЯ УКРАЇНСЬКА ДИТИНА - МАЙБУТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЯКОЮ МІРКОЮ МІРЯТИ Перед нами ще один документ, який передістався з таборів у Мордовії на Захід. Це короткі, але як же промовисті, винятки з самвидав- ного документу. Читаємо там (за Пресовою Службою ЗП УГВР): ’’Повідомляємо про утворення першого гуртка Товариства оборони української мови, сприяння її чистоті та її увінченню. Становище української мови в усіх галузях політичного, суспільно-економічного, науко вого, культурного та релігійного життя — ката строфічне. Конституція СРСР не визнає української мови державною, не сприяє її розвиткові... Ми доводимо до відома, що ми створили перший гурток Товариства (оборони української мови) в умовах концтабору спеціяльного режиму. Осадчий, Ребрик, Романюк, Тихий, Євґрафов Листопад 1977 Концтабір політичних в’язнів Сосновка, Мордовія”. Дорога, якою перейшло-перелетіло це повідом лення з табору Сосновка в Мордовії на Захід, далека не тільки коли її міряти милями чи кілометрами. Воно ж не йшло нормальними модерними засобами комунікації: поштою, літаком чи на хвилях радія. Воно передавалося з рук до рук, таємними й небез печними шляхами самвидаву. Але навіть і те не окреслює віддалення між тими, хто те "Товариство” створив, та нами, які читаємо повідомлення про ту подію. Треба уявити собі умовини й обставини, в яких перебувають, не живуть, а животіють ті, хто цей осередок створили й подали вістку про нього у світ. Уявити собі й запам’ятати, що його створення наражає їх на додаткові переслідування. І тоді усвідомити собі, в яких умовинах живемо ми, не тільки в матеріяльних достатках, але теж у повній свободі думки та дії. І тоді ця віддаль видається ще більшою, а вістка наче б прийшла із другого, суво рого, злого світу. Ми часто зворушуємося вістками "звідтіля”, ми захоплені поставою наших земляків, особливо коли вони перебувають у в’язниці, подивляємо їх. Майже на кожному зібранні, при різних нагодах, шлемо "туди” красномовні привіти, в яких багато говорить ся про те, що наші серця і думки завжди з нами. Оплескуємо ревно палкі промови, може, навіть втираємо сльози, коли чуємо про знущання фізичні і психічні: про те, як батькам не дозволяють на побачення, відмовляють дозволу на писання листів, особливо коли вони писані по-українському. А втерши сльозу, повертаємося до дальшої програми бенкету: можливо, що зворушення посилило наш апетит, а, може, теж зі зворушення, вип’ємо чарку за наших братів. Можливо, ми готові вислати туди паку нок, чи дати грошовий даток на допомогу політв’яз ням. Ми обурені, протестуємо, навіть ідемо демон струвати, молодь і теж старші голодують у протесті проти переслідування в Україні. Це доказ нашої солі- дарности з тими, хто в таборах чи поза ними вияв ляє спротив. Це все потрібне й корисне, але .... Якби була така мірка, яка оціняла б вчинки в порівнянні до обставин і умовин життя, як тоді вигля дали б ми в порівнянні до них, там? Ця мірка мусіла б взяти до уваги важкі умовини, терор, тривогу й навіть НАШ Е ЖИТТЯ, ЧЕРВЕНЬ 1978 З
Page load link
Go to Top