Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
канська жінка вийшла вже далеко поза межі свого власного громад ського життя, та вступила на шлях співпраці і порозуміння з у- сіми вільними народами світу. Це як бачимо з її досягнень, скріпи ло її внутрішно, надало їй небу валого розмаху, та здобуло увагу і пошану всього громадянства. Сам президент Америки дякував Федерації за видатну допомогу в організації Корпусу Мира, та ви явив признання для праці жіно чих організацій. Тому щиро вітає мо американську зорганізовану жінку в її доході за здобуття ми ру, через дружню співпрацю з у- сім жіноцтвом у вільному світі. Союз Українок Америки є членом Федерації Американських Ж іно чих Клюбів та через свою пред ставницю брав безпосередню у- часть у їх цьогорічній Конвенції. Другою з черги, великою мані фестацією жіночої громадської праці була XIII Конвенція СУА, що відбулася в дня 29. червня— 1 липня 1962 у Бенджамін Френклін готелі у Филаделфії. Можна з при знанням ствердити, що намаган ня проводу організації виплекати відповідальних і чутких на поклик громадських потреб одиниць, гото вих підтримати кожну конструк тивну акцію свого проводу, да ло свій повний вияв на Конвенції СУА. Було радісно бачити тих громадянок, представниць Відділів і Окружних Рад у їх здисплінова- ній дії, свідомих свого обов’язку, та що найважніше — духово від даних організації зі щирим бажан ням скласти свою жертву праці для загального добра. Було приємно спостерігати як зорганізована жінка виростає на передову гро мадянку, якої життєвий інтерес вийшов далеко поза межі її най ближчого довкілля. Найбільш помітне і найбільш будуюче, це спонтанне зацікавлен ня делегаток виховними проблема ми, одним із найважливіших пи тань української спільноти на но вих місцях поселення. Серйозний підхід до тих складних питань, зв’язаних зі свідомим і цілеспря мованим настановленням вихован ня молодого покоління, дає запо руку, що СУА стане важливою ор ганізацією для кожної української жінки-матері, якій не байбужа до ля її власної дитини. Також наглядний поступ зроби ла ооганізація в цілому ділянці суспільної опіки, що спрямовує настанову опіки і допомоги та кож на власне членство та на по требуючих членів української спільноти на нових місцях посе лення. В тій ділянці помітне на магання співпраці з другими гро мадськими організаціями для по ділу чи координації праці в тій великій ділянці суспільного зав дання. Фонд Мати і Дитина остає й надалі найбільш популярним кличем СУА та йде повністю на потреби української дитини в міс цях найбільшої запотребування. Найменше уваги присвятили Відділи в цілому питанню зв’язків, ділянки яка не може і не сміє бути занедбана в нашій організації. Тільки в дружній співпраці з дру гими народами ми знайдемо зро зуміння і підтримку для наших виз вольних змагань. Американська жінка свідома, що тільки у повній співпраці з жіноцтвом вільних народів світу може дати запоруку збереження західньої культури та її ідеалів — сво боди слова і віпи — і тому вона львину частину своєї праці при святила зв’язкам. Це надало їй динаміки і ми бачили її на на о- станній Конвенції дійсно у похо ді. Там де не дописує ні уряд ні дипльоматія, іде жінка своїм ш ля хом співпраці, вирозуміння, друж ньої допомоги і пошани для к у л ь - тур других народів і перемагає! Підім і ми тим шляхом а перемога буде за нами! Надіслані книжки Віра Вовк: ВІТРАЖІ, роман. Обкладинка Роберта Лісовського. Видання „На горі“, серія для ама торів. Ріо де Жанейро, Мюнхен, 1961. З передмовою. Стор. 48. Повість, що друкувалась у 1959 році у нашому журналі, вийшла тепер окремою книжечкою. Як приємно зустрітись знов із знайо мими— 'Вишнею, Шардоном, Яри ною і навіть пані Сабіною! Але ■найбільше зворушують легенди бразилійця Жуки, що з таким по ривом лучать у собі людське і Боже. „Історією подорожі" можна б радше назвати цю книжку. Бо тільки в її перелетному темпі можна сполучити стільки люд ських шляхів, на тлі щ ораз то но вого краєвиду. І саме в цій фраг ментарності найбільший її чаїр. Микола Плевако: СТАТТІ, роз відки й біо-бібліографічні матерія ли. Видання УВАН у США, серія ,,3 нашого минулого11. Ню-Йорк, Париж, 1961. З передмовою і життєписом Гр. Косткжа. Ст. 804. У цій книжці зібрано все, що далося тут віднайти зі спадщини нашого літературознавця. Це є лі тературні сильветки давніших і нових письменників та бібліогра фічні матеріяли до вивчення твор- чости Леоніда Глібова. Із життєпису довідуємось про шлях молодого вченого. З-поміж усіх інших видань найбільш заміт- •ни.ми його творами — це двото- мотова хрестоматія нової україн ської літератури та біо-бібліогра- фічний словник українських пись менників. Та його творчість п е рервала зловіща рука НКВД, а- рештуючи його у 1937 p. JI. Б. У ПОКЛОНІ ГРОМАДСЬКІЙ ДІЯЧЦІ Група мешканців Радехова, що по селилась у Филаделфії, влаштувала дня 27. травня 1962 пропам’ятне свято в честь бл. п. Неонілі з Бобикевичів Селезінки. Вшанування почалось Бо гослужбово й панахидою у Церкві Царя Христа, а закінчилось вдалою програмою в Нар. Домі. На це свято прибули радехівці з околиці й дальших сторін. Промовою й декламаціями накреслили сильвет- ку цієї видатної громадської діячки, що впродовж 12 літ зуміла розвору шити Радехівтцину та вщіпити їй по чуття активного патріотизму. Свято вшанувала приявність пароха Радехо ва о. 'Володимира Пелліха. Основну доповідь виголосила п-ні Ольга Салук, кол. секретарка Філії Союзу Украї нок у Радехові, а тепер голова Окр. Ради СУА в Нюарку. На святі була приявна родина по кійної. Дочки Ірина Чумова, дириґент- ка хору 10 Відділу СУА і Ольга Се лезінка, режисер „М олодої Просві ти" пішли слідами матері, проявляю чи себе в громадському житті. Зворушливі були — цей прояв вдяч- ности радехівської громади для своєї провідниці і гарна пам’ять, яку по собі залишила. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top