Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІК XIX. ВЕРЕСЕНЬ, 1962 ЧИСЛО 8 Будуємо майбутнє Троянди Якби усі ці полум’яні гори зі сходу до заходу Під м’якістю вечора були мої, Ти знаєш: більше я не могла б бути їхньою. І якби ті смеркові долини зі своїми Темнооксамитними відтінями фіолету й цинобри Були моїм твором, Я не здолала б їх глибше відчути. Але тобі росте моє чуття з усіма днями життя. Бо все відчиняється ступнево під твоїм доторком, Як ці пуп’янки троянд, схожі на об’явлення. 14. 6. 53 Надія Не кажіть, що це гріх проти Духа: безмежне хотіти, Ждати чуда, як ранку в бузку, ластівок і веселки; Та ж у вас ні зерна-окрушини надії немає. Ви потонете в море, поставивши стопу на хвилю, А я буду співати до струн золотих, як Давид! І молитимуся вівтарям навколішках, як проста дитина, Що черпає не з книг, а з душі молодої полонки. Вранці сонце піде, сміючись, за моїми плугами, І посипляться зорі вночі з Божих жмень, як зерно, в мої скиби. Із збірки „Зоря провідна" 18. 12. 53. Прогомоніла наша Конвенція. Була великим виявом організованости й громадського вироб лення нашого членства, залишила багато хвилю вань і мистецьких вражень. Але найглибше вібилась у тямку гаслова до повідь. „'Організована жінка будує наше май бутнє “ — так звучала вона. На прикладах з істо рії жіночого руху, на доказах сучасного нашого життя обґрунтовано це твердження. Живемо для майбутнього! Вже з причини свого Божого й людського призначення погляд жінки спрямований туди. Привівши на світ і виховуючи молоде покоління, жінка думає категоріями майбутнього. Вона ба чить світ очима молоді, вона сприймає скорше й живіше переміни в ньому. Врешті своїм інстинк том вона вичуває те, що прийде після нас. У ^бурхливих часах, що їх переживаємо, оце вичуття майбутнього найбільше оправдується. Чоловіки, як сказано було в доповіді, йдуть по двох бігунах — розбудові воєнного потенціялу і здобуванні небесних просторів. Демон нищення і примана всесвіту опутали їх. А жінка ходить по землі й бачить усе горе, що постало з тих світо вих потрясень. Вона дбає, щоб зарадити тому, залікувати рани, промостити дорогу новому жит тю. Вона розуміє, що нищення й винаходи не збудують системи, не створять середовища. А що його треба будувати зрозумінням і увагою, спів чуттям і любов’ю. Окреме місце було присвячене жінці на рід них землях. На своїх плечах вона перенесла най більш жорстокий експеримент історії. їй відібрано право на виховання дитини, вона не була певна за цілість своєї родини, їй відмовлено в ласці релігійної потіхи. До того була приневолена важко й за марний гріш працювати. І в висліді вона не заломилась. Бачимо її тепер на всяких постах, а лікарське й учительське звання в Укра їні вона майже в цілості опанувала. Позбавлена піклування за власну родину, вона дбає за фі зичну й духову субстанцію свого народу. Працюємо для того й ми. Оті жінки, що ор ганізують виховні гутірки чи засновують дитячі світлички, оті наші представниці, що на конгресах інформують про Україну й її підневільний стан — усі вони дбають про наше майбутнє. А ті носії виховної думки в Пласті, СУМА й ОДУМ-і, оті студентки, що проявляють себе в студентській роботі — це носії громадської думки нашого майбутнього.
Page load link
Go to Top