Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
позиції, чим звеселила не тільки свою маму, але й усіх присутніх. За таку гарну програму належиться признан ня паням із культ, освітнього рефера- іу пп. О. Костинюк і С. Ващук. По закінченні програми діти сиділи в о- кремій кімнаті, а наші господині цього дня нагодували їх. На головній залі членки зі своїми рідними щ е довго сиділи при перекусці й приємно про водили час. Дня 20. травня 6 Відділ СУА вш а новував День Матері святочним обі дом. Наші членки зробили їм неспо діванку, повторяючи деякі точки зі своїми дітьми. Приємно було, що ми мали нагоду бодай трохи розважити День Матері тим, що були піонерами українського жіночого руху на терені Рочестеру. Ірина Руснак, прес, референтка БОФАЛО, Н. И. Річні збори 49і відділу СУА Дата: 1. квітня 1962. Збори відкрила голова п-ні А. Снай- чук спільною молитвою. Президія зборів: п-ні Стефанія Чай- ківська, голова, п-ні Марія Мартин, секретарка. Протокол із торічних зборів відчи тала секретарка п-ні Емілія Стасюк. Звіти Управи зложила голова, місто голова, секретарка, фін. секретарка і касієрка. Діяльність Відділу: а) Організаційна. Відділ начислює тепер 50 членок і відбував що місяця збори. Є членом УІКіКА і через деле гатку бере участь у його заг. зборах. Представниця Відділу брала участь у відслоненні пам’ятника Лесі Українки у Клівленді. Відділ брав участь у юві леях інших Відділів. б) Культ. Освітня й Імпрезова: під час сходин виголошено доповіді про Лесю Українку й бл. п. Ольгу Баса раб. 'Відділ зложив пожертву на па м’ятник Т. Ш евченка. в) Сусп. Опіки: Членки відвідували хворих по шпиталях або висилали їм побажання виздоровлення. Відділ ви слав одягові пачки до Австрії. Зло жив пожертву на сиротинець замість квітів на могилу бл. п. Кир Констан- тина та на приїзд Митрополита Кир Амврозія. г) Виховна: Відділ провів Вих. Се мінар у двох частинах. Контр. Комісія у складі: пп. С. Вол- чук, М. Маріна, Г. Залеська ствердили, що книги Відділу є в повному поряд ку і поставили внесок на уділення абсолюторії. Нова Управа: п-ні Оксана Салдит, голова, п-ні Анна Макух, містоголо ва, п-ні Емілія Стасюк, секретарка, п-ні Стефанія Чайковська, заступни ця, п-ні Марія Дранка, фін. секретар ка, п-ні Анна Снайчук, касієрка. Ре ферентками стали: п-ні Стефанія Гав- рилюк, організаційною, пп. Лідія Ста сюк і Ірина Остапчук культ, освітніми, п-ні Наталія Фіґлюс, імпрезовою, п-ні Неоніля Стецьків, виховною, п-ні Ка терина Ш ипилява, сусп. опіки. Контр. Комісія: пп. С. Волчук, М. Маріна, Г. Залеська. Збори закінчено молитвою. О. Салдит, голова Е. Стасюк, секретарка ВИЛМІНҐТТОН, ДЕЛ. Свято Тараса Шевченка Цього року ми не дуже хотіли брати це свято на „свої плечі". Були різні пропозиції, як його гідно влаштувати в Вилмінґтоні. І вкінці таки визріла настанова його влаштувати. Щ о з то го, що побудуємо пам’ятник Тарасо ві у Вашінґтоні, коли не зуміємо при щепити нашим дітям пошани й любови до великого нашого поета? Отже — як уложити програму, щоб публику зацікавила й притягнула? Пані. Марія Дзюблик запропонува ла дати одну дію якоїсь Ш евченків ської п’єси. Найскорше можна було роздобути „Невольника" і вже згадана пані (наш режисер) розписала ролі й розділила їх між членок нашого хору. Здавалось, що вже все піде гладко! Колиж ні! Забракло мужчин. Тільки двох треба було й то не можна було в Вилмінґтоні знайти. Той працює по полудні, другий не має голосу, тре тій не вміє „говорити" ітд., один за старий, другий замолодий ітд. Вреш ті знайшли ми двох „хоробрих", що мали всі сценічні прикмети й проби почались. П-ні Марія Дзюблик почала свою режисерську, а п-ні Ірина Щ ерба ди ригентську працю. Нелегко воно бу ло! Адже більшість була вперше на сцені й не знала, що з руками зро бити, а обернутись і вийти стало рап том дуж е складним завданням. У головних ролях виступили: п-ні Ірина Щ ерба (Ярина), п. Степан Мат- війків (Степан), п. Іван Книгиниць- кий (батько), п-ні Лідія Гарванко (О ксана), п-ні Марія Дзюблик (се лянка), п-ні Анна Зарицька (1-ша дів чина), п-ні Олена ПІатинська (2-га дівчина), жіночий хор — гурт дівчат, що випровадили на сцені „кривий та нець". Нелегко було ходити на проби, бо для жінок це трудний час перед Вели кодніми святами. Хатні порядки, вес няна гардероба своя й дитяча, город коло хати — все домагалось свого. Яким чином наші жінки вмістили ,в цю наповнену програму свого дня щ е й проби та шиття строїв — цього не вмію сказати. А вже найбільше праці мали режисер і диригент. І от 15. квітня заля заповнилась глядачами. Значить, публика таки за- реаґувала на „Невольника"! Розпочинаємо „Заповітом". Хоч ми вже чули його багато разів, проте як звичайно, він зворушує всіх. Доповідь має наш добрий парох, о. Степан Готра. Треба подивляти в ньо го патріотичний дух і зрозуміння ідей великого поета. Він лиш коротко спи няється на його життєписі, але зате ширше пояснює, як сповнити його „заповіт". Говорить ясно, коротко, змі стовно. Дальшими точками програми є „Ір- ж авець" — деклямує п. Ярослав Гри- цак, дві пісні „Ой, не зникли золотії терни" і „Садок вишневий" — виконує жін. хор під орудою п-ні І. Щ ерби, збірна рецитація „Вшануймо Тара са" — А. Коссовської у виконанні шкільних дітей, що їх підготувала п-нї Ольга Гарванко. Дальше вірш „Іван Підкова" — деклямує п. Мирослав Гри- цак і вірш Ганни Черінь „Наш бать ко" — деклямує Галина Цибак. І ось остання точка наш ої програ ми — 5-та дія п’єси. Відкривається сцена і публика бачить селянську хату з плотом, соняшниками й мальвами. Перед хатою заж урена Ярина співає зворушливу пісню „Чом не віють буй ні вітри"... Одна за одною міняються картини — подруга Ярини Оксана ви тягає її силоміць на гулянку, дівчата виводять „кривульку", гру „веселого короля", виходить батько, старий ко зарлюга, що його ж урба за сином- приймаком додолу пригнула, верта ється сумна Ярина; не для неї веселі співи дівчат, ідуть із батьком у хату. Пізніш трагічна сцена, коли сліпий Степан повертається, як кобзар і оси ротілі батько й Ярина його пізнають. Мальовничий гурт дівчат, що слуха ють кобзарську думу, дає добре тло. Всі стають навколішки і співають мо 38 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
