Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Оксана Драгоманова (У першу річницю смерти) Сл. п. Оксана Драгоманова по ходить з відомого високо-культур ного й талановитого роду Драго манових. Внучка Петра Якимови- ча Драгоманова — гадяцького по міщика на Полтавщині, що вчився у Петербурзі правничих т у к , пи сав вірші, а після покинув ви соке становище і повернувся до рідного Гадячого. Батько покій ної, Олександер Драгоманов, рід ний брат визначного вченого і гро мадсько-політичного діяча XIX ст. Михайла Драгоманова та письмен ниці Олени Пчілки (Ольга Косач), матері Лесі Українки. Оксана Драгоманова народилася 22 грудня 1892 р. у Петербурзі. Десятимісячним немовлям переве зена до Варшави, де батько її був головним лікарем шпиталю. Гімна зію скінчила у Варшаві зі срібною медаллю. У Петербурзі закінчила Бестужевські курси і юридичний факультут Петербурзького універ ситету. Згодом студіювала також у Віденському університеті і в Сор- боні в Парижі. В історичні хвилини творення Української Народньої Республі ки, коли нашій Батьківщині крім усього іншого, бракувало інтелек туальних, національно свідомих, фахових сил — Олександпу Дра- гоманову застаємо в юридичному відділі Міністерства Закордоннихх Справ УНР у Києві. Володіючи до сконало українською, французь кою, англійською, німецькою, ро сійською і польською мовами, во на швидко стає на вищі щаблі в державному житті України, не зважаючи на свій молодий вік. З 1919 р. входить в склад україн ської дипломатичної місії на ми рову конференцію у Версалі (Ф ранція), та працює в посоль стві УНР у Відні, Берліні і Софії. Перебуваючи закордоном, Окса на Драгоманова була ініціятором української секції Міжнародньої Ж іночої Ліги Миру й Свободи, брала участь в міжнародніх кон гресах цієї організації в Газі, Від ні, США, входила у склад окремої Міжнародньої Ж іночої Комісії і виступала з доповідями, як репре зентантка Ліґи. В 1928 р. — через Відень, Бер лін, Париж, США, Бразилію — По кійна потрапила на еміграцію в Буенос Айрес (Аргентина), де понад ЗО років незмінно працю вала в Північно-Американському банку „Бостон". В грудні 1958 р. за вислугою літ пішла на пенсію. Вже в перших роках перебуван ня в Буенос Айресі, Оксана Драго манова виявила своє зацікавлення життям української колонії. В 1931 р. очолила ініціятивний гур ток для заснування першого укра їнського Жіночого Т-ва в Арген тині і була його головою. В цих же 30-х роках, вона вносить свій вклад в підручну мовознавчу літе ратуру. Бере участь у складанні українсько-еспанського словника під назвою „Перші кроки україн ця в Аргентині", що його видає своїми коштами банк „Бостон" з мотивів майбутньої клієнтури. Більш діяльну участь у громад сько-культурному житті україн ської колонії, О. Драгоманова приймає з прибуттям до Буенос Айресу нової еміграції (в 1948-49 pp.). Вона стає членом новозасно- ваних організацій, зокрема Союзу Українок, Братства Святої Покро ви УАПЦеркви та літературного відділу Спілки Українських Н а уковців, Літераторів і Мистців. З квітня 1955 р. входила в склад правління Спілки і була також її головою. Як письменниця, Оксана Д раго манова почала друкувати свої тво ри ще у тижневику „Воля", що виходив у 1920-21 pp. у Відні. Проте, була знана українському читачеві на чужині більше як пе рекладачка творів західньо-евро- пейських письменників. Вона в літературній ділянці дотримува лась тієї засади, як й її тітка Оле на Пчілка, редакторка першого у- країнського видання „Книги Пі сень" Гайнріха Гайне (1892 б.) — що на даній стадії розвитку укра їнської нації, поруч з оригіналь ними творами треба дбати про роз виток перекладної літератури, — в попередні роки віддала перевагу перекладам. Очевидно до цього спонукало її насамперед знання світових мов. Зокрема вона пере кладала таких авторів: П деМ опа- сана, Шарль де Костера, Жюль Верна, А. Кроніна та інших. Її пе ру належить також чимало ціка вих перекладених статтей, розки даних в українській пресі, як от „Техас" Північної Америки, Рай- монда Картас (Овид, 1954). Пере клади покійної належать до кра щих в українській літературі на еміграції. Але перебування її у Спілці УНЛМ, був найбільш інтенсив ним періодом в її житті щодо ори гінальної літературної творчости, хоч молодість її вже проминула. Цьому у великій мірі сприяла твор ча атмосфера та наявність у Б уе нос Айресі видавництва, зокрема В-ва „Овид", що всебічно заохо чувало брати в руки перо. Першими двома багатомовними творами, якими Оксана Олексан дрівна одночасно дебютувала в „Овиді", є повість „По той бік сві ту", на оригінальну, незаторкнену тему з життя української емігпації в Аргентині та нарис з історії „Аргентинської літератури". Ппо свою повість вона не раз згадува ла: „Я не мала претенсій дати твір світового чи вишукано-літератур- ного значення. Це просто доку мент життя, одна історія з бага тьох, де героями є пересічні люди- українці з Аргентини на тлі краї ни, яку я знаю й люблю". З інших її творів згадаємо тут оповідання: „Запасний фонд", Пороги 1951; „Дестіні" (доля). Пороги 1952; „Блакитна година", „Ранок у Ті- гре", Овид 1958. На жаль запал Оксани Драгома- нової не був довготривалим. Почи наючи з другої половини 1957 p., вона частіше нарікає на свою сер цеву недугу і високе тиснення. А десь у травні наступного року По кійна вийшла зі шпиталю із спа ралізованою правою рукою, але на диво тримала себе досить муж ньо. В неї не вгасала іскра надії, що стан її здоров’я покращає, а хвора рука під впливом фізичних методів лікування знормалізуєть- ся. В цей критичний період її жит тя, вона з міркувань кліматичних, 12 НАШЕ ЖИТТЯ — 'ВЕРЕСЕНЬ, 1962 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top