Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Історія однієї Маргарити сеіред населення для ілюстрації політики польської влади, зо крема адміністрації, суп-роти у- ■країнського (населення. Далеко більше анергії вло- жиїла. Олена Кисілеївська як пар- ліяіментарисжа в організаційну передвиборчу, а (потім у звіїто- даівчу іпрацк> серед українсько - го інаїселеінінія. «Вона ікількакрат- но- обїздила цілу Волинь, Холод- щиму й Полісся. Воиа звітувала перед українськими виборцями не лиш своєї округи,, але цілої української національної тери торії їв Польщі. Овоею '.працею в тер єні причинилась у великій мірі до того, що українське жі ноцтво (брало імаооіву участь у парляментарних виборах і по селах. ©сі українські парламент ар и- ст,и із УіНДО брали участь у за сіданнях Центрального Коміте ту У-НДО ;з правом полосу, хоч не були ^виборними членами цьоіго Комітету. Сенаторка О- леїна Кисілеївська не 'пропустила' ніколи іні ойного засідаєш Цен трального Комітету УНДО і в‘се брала живу участь у дискусіях, її підхіід до кожіної 'проблеми •Bice був оригінальний, дуже своєрідний, а через те і вартіс ний. Сенаторка Олена Кисілевська чаїсто іписала до щоденника „Діло“ із а» мого редагування на шйрі/зіно р оїдніші теми з агал ь- ноінаціоінального характеру. Круг її заінтереісування україн ською проблематикою був ши рокий. Треба було подивляти роботящість Т'ІЄІЇ (ВИЇМКОВОЇ в нас жіініки. Попри всю свою гро мадську, парламентарну, літе ратурну та редакторську пра цю, івоіна знаходила ще час на далекі подорожі їло європей ських ікіраж, а еавіть до Аізії ('близький Схід) та до Африки. Олена Кисілевіська була лю диною дуже іскроміно-ю, ш у громадському, так і їв приват ному ЖіИїттіі. Вона ніколи не ма ла ніяікйх т . ізів . (провідницьких амбіцій, зокрема в жіночому організованому жиїтті. Була не звичайно отцаідіною, а все за ощаджене зіужиівала іна подоро жі і на ведені нею видавництва. Був це (зразок української жін- На одному перехресті в Ню Орлінсі стоїть памятник. На педесталі сидить кремезна бабуся у скромному робіт ному одязі. Лагідна усмішка опромі нює її зморщене лице. Рукою вона пригортає дитину, що притулилась до неї, але її очі звернені на місто, що розложилось у її стіп. Коли спитати якогонебудь мешкан ця Ню Орлінсу про неї, почуєте від повідь: „Це наша Маргарита!“ Хоч її вже давно немає в живих, проте кож на дитина розкаже вам її історію. Жила собі у Ню Орлінсі невелика родина молодих ірляндських імігран- тів. Нагло недуга забрала жінці чоло віка й дитину і молода, 20-літня вдо ва стала шукати заробітку. Вона не вміла читати й писати, але знала добре хатню роботу. Тому стала працювати, як прачка в великому готелі. Скоро почула, що в недалекому си ротинці переповнення і що почина ється збірка на розбудову. Відвідала сиротинець, щоб зложити там пожер тву і оглянула приміщення. Окрім бу дови зрозуміла, треба дітям також мо лока, якого недостае. Тоді з ощадно- стей купила собі корову. У своїй са дибі на передмісті вона примістила її і звідсіля могла постачати сиротинцеві молоко. Згодом прохали в неї молока й сусіди і вона прикупила ще кілька корів і відкрила молочарню. Підпри ємство розвивалось і за десять літ дало їй такий дохід, що вона могла побудувати новий сиротинець. При ньому створено школу св. Єлизавети для дівчат-сиріт. Маргарита Гоґери вже була вправ ним підприємцем, коли їй трапилось купити пекарню. І вона перекинулась на іншу галузь. Залишивши молочар ню іншим, вона стала випікати хліб, ї хоч знов стала розробляти бизнес, кичпромадіянки, жініки-натріот- ки, що в своїй праці нічим не зражіувалась, вірила в людину та у благородний її перів єн ь до- доброти. Для великої 'ідеї бо- роїтьби іза інаціональніочдержав- не визволення все палало її -сер це і сталився її йуїх. 'Ця шроіміна, але незвичайно активна іі 'зразкова жінка займе помітне місце в історії не тіль ки нашого (національного жит тя останнього півстоліття, але й в історії української духової культури. проте найбільшу увагу присвячувала сиротам. Тепер не тільки її сироти нець, але всі сиротинці у місті діста вали безплатно хліб у її пекарні. Підприємство розросталось. Хоч йо го власниця не вміла читати й писати, проте вона відкрила одну з перших парову пекарню в Америці. У своєму заповіті вона залишила фундацію для сиротинців у Ню Орлінсі і щоденну роздачу хліба всім сиротам, незалежно від віроісповідання та кольору шкіри. Коли вона померла, то все місто вкрилося жалобою. Як вираз вдячно- сти для її доброго серця, рішено по ставити їй памятник. Його виконав ір- ляндський скульптор Дойл і в день відкриття у 1884 р. все місто вилягло на вулиці. Ню Орлінс святкував вели ке свято. Бо це був перший памятник, присвячений жінці в Америці і то па мятник „їх Маргарити". Чи воно не прикметне? Що це не була артистка чи вчена або жінка княжого роду. А звичайна робітниця, що працею рук своїх дійшла до май на. І життя своє спрямувала на те, щоб спомагати сиріт, якого походжен ня вони не були б. Може тому, що са ма виросла сиротою, а може тому, що носила в серці спогад про свою влас ну, помершу дитину. І память про неї не загинула. У пів денній пристані Америки стоїть її по стать і пригадує, які небуденні люди допомагали будувати її велич. АРХІВ ЖІНОЧОГО РУХУ У 1935 р. поста-в їв Амстердамі, Го- ляндія архів жіночого руху, що його сфінансу'вали три 'відомі голяндські ді ячки. Під час німецької окупації збір ка документів і книжок сильно потер піла. Однаяе голяндські жінки подба ли, щоб її від навити. Тепер вона знов являється одиноким повним джерелом для студій жіночого руху. МАНАСТИР КАЛІК В ЗДА постав 'перший жіночий мана- стир, що приймає калік у черниці. Ма настир належить до Чину Розпятого Ісуса, що його створено в 1930 р. у Франції. Цей чин спрямований на до помогу калікам, що хотіли б присвя тити Богові евює життя. Манастир ве дуть французькі сестри, що приїхали до ЗДА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
