Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Історія однієї Маргарити сеіред населення для ілюстрації політики польської влади, зо крема адміністрації, суп-роти у- ■країнського (населення. Далеко більше анергії вло- жиїла. Олена Кисілеївська як пар- ліяіментарисжа в організаційну передвиборчу, а (потім у звіїто- даівчу іпрацк> серед українсько - го інаїселеінінія. «Вона ікількакрат- но- обїздила цілу Волинь, Холод- щиму й Полісся. Воиа звітувала перед українськими виборцями не лиш своєї округи,, але цілої української національної тери торії їв Польщі. Овоею '.працею в тер єні причинилась у великій мірі до того, що українське жі ноцтво (брало імаооіву участь у парляментарних виборах і по селах. ©сі українські парламент ар и- ст,и із УіНДО брали участь у за сіданнях Центрального Коміте ту У-НДО ;з правом полосу, хоч не були ^виборними членами цьоіго Комітету. Сенаторка О- леїна Кисілеївська не 'пропустила' ніколи іні ойного засідаєш Цен трального Комітету УНДО і в‘се брала живу участь у дискусіях, її підхіід до кожіної 'проблеми •Bice був оригінальний, дуже своєрідний, а через те і вартіс ний. Сенаторка Олена Кисілевська чаїсто іписала до щоденника „Діло“ із а» мого редагування на шйрі/зіно р оїдніші теми з агал ь- ноінаціоінального характеру. Круг її заінтереісування україн ською проблематикою був ши рокий. Треба було подивляти роботящість Т'ІЄІЇ (ВИЇМКОВОЇ в нас жіініки. Попри всю свою гро мадську, парламентарну, літе ратурну та редакторську пра цю, івоіна знаходила ще час на далекі подорожі їло європей ських ікіраж, а еавіть до Аізії ('близький Схід) та до Африки. Олена Кисілевіська була лю диною дуже іскроміно-ю, ш у громадському, так і їв приват ному ЖіИїттіі. Вона ніколи не ма ла ніяікйх т . ізів . (провідницьких амбіцій, зокрема в жіночому організованому жиїтті. Була не звичайно отцаідіною, а все за ощаджене зіужиівала іна подоро жі і на ведені нею видавництва. Був це (зразок української жін- На одному перехресті в Ню Орлінсі стоїть памятник. На педесталі сидить кремезна бабуся у скромному робіт ному одязі. Лагідна усмішка опромі нює її зморщене лице. Рукою вона пригортає дитину, що притулилась до неї, але її очі звернені на місто, що розложилось у її стіп. Коли спитати якогонебудь мешкан ця Ню Орлінсу про неї, почуєте від повідь: „Це наша Маргарита!“ Хоч її вже давно немає в живих, проте кож на дитина розкаже вам її історію. Жила собі у Ню Орлінсі невелика родина молодих ірляндських імігран- тів. Нагло недуга забрала жінці чоло віка й дитину і молода, 20-літня вдо ва стала шукати заробітку. Вона не вміла читати й писати, але знала добре хатню роботу. Тому стала працювати, як прачка в великому готелі. Скоро почула, що в недалекому си ротинці переповнення і що почина ється збірка на розбудову. Відвідала сиротинець, щоб зложити там пожер тву і оглянула приміщення. Окрім бу дови зрозуміла, треба дітям також мо лока, якого недостае. Тоді з ощадно- стей купила собі корову. У своїй са дибі на передмісті вона примістила її і звідсіля могла постачати сиротинцеві молоко. Згодом прохали в неї молока й сусіди і вона прикупила ще кілька корів і відкрила молочарню. Підпри ємство розвивалось і за десять літ дало їй такий дохід, що вона могла побудувати новий сиротинець. При ньому створено школу св. Єлизавети для дівчат-сиріт. Маргарита Гоґери вже була вправ ним підприємцем, коли їй трапилось купити пекарню. І вона перекинулась на іншу галузь. Залишивши молочар ню іншим, вона стала випікати хліб, ї хоч знов стала розробляти бизнес, кичпромадіянки, жініки-натріот- ки, що в своїй праці нічим не зражіувалась, вірила в людину та у благородний її перів єн ь до- доброти. Для великої 'ідеї бо- роїтьби іза інаціональніочдержав- не визволення все палало її -сер це і сталився її йуїх. 'Ця шроіміна, але незвичайно активна іі 'зразкова жінка займе помітне місце в історії не тіль ки нашого (національного жит тя останнього півстоліття, але й в історії української духової культури. проте найбільшу увагу присвячувала сиротам. Тепер не тільки її сироти нець, але всі сиротинці у місті діста вали безплатно хліб у її пекарні. Підприємство розросталось. Хоч йо го власниця не вміла читати й писати, проте вона відкрила одну з перших парову пекарню в Америці. У своєму заповіті вона залишила фундацію для сиротинців у Ню Орлінсі і щоденну роздачу хліба всім сиротам, незалежно від віроісповідання та кольору шкіри. Коли вона померла, то все місто вкрилося жалобою. Як вираз вдячно- сти для її доброго серця, рішено по ставити їй памятник. Його виконав ір- ляндський скульптор Дойл і в день відкриття у 1884 р. все місто вилягло на вулиці. Ню Орлінс святкував вели ке свято. Бо це був перший памятник, присвячений жінці в Америці і то па мятник „їх Маргарити". Чи воно не прикметне? Що це не була артистка чи вчена або жінка княжого роду. А звичайна робітниця, що працею рук своїх дійшла до май на. І життя своє спрямувала на те, щоб спомагати сиріт, якого походжен ня вони не були б. Може тому, що са ма виросла сиротою, а може тому, що носила в серці спогад про свою влас ну, помершу дитину. І память про неї не загинула. У пів денній пристані Америки стоїть її по стать і пригадує, які небуденні люди допомагали будувати її велич. АРХІВ ЖІНОЧОГО РУХУ У 1935 р. поста-в їв Амстердамі, Го- ляндія архів жіночого руху, що його сфінансу'вали три 'відомі голяндські ді ячки. Під час німецької окупації збір ка документів і книжок сильно потер піла. Однаяе голяндські жінки подба ли, щоб її від навити. Тепер вона знов являється одиноким повним джерелом для студій жіночого руху. МАНАСТИР КАЛІК В ЗДА постав 'перший жіночий мана- стир, що приймає калік у черниці. Ма настир належить до Чину Розпятого Ісуса, що його створено в 1930 р. у Франції. Цей чин спрямований на до помогу калікам, що хотіли б присвя тити Богові евює життя. Манастир ве дуть французькі сестри, що приїхали до ЗДА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
