Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ючись, Рута задумано просуну ла по -ній іпальдяїми. їй згада лись гамірливі гостини на по чатку їх подружжя, а потім са мітні, давно забуті вечорі, коли ©оіна -намагалась заіглуїшити му зикою якесь внутрішнє СКИМ- ліеня... Але це все було давно й основно 'поза нею. В ній те пер було ясно й тихо. Остав тільки сентимент до цієї скри- НОЧКИ, якесь іпочуття дружно- сти, я:к до незнайомої людини, яка В' свій час .піддержала нас співчутливою усмішкою. — Закуриш? — запропонував Іван по скінченій (праці. На ма лому столику була коробка з цигарками, попельничка і квіти. „Як на образку“, подумала во на. По правді їй то весь час бу ло 'спішно вийти на залиту ве сняним сонцем вулицю. Але якоїсь незручно було вийти от- так, негайно полагодивши не обхідне, як із крамниці. Тому вона поринула в низький ф о тель. Усе тут було нове, зручне й тарне та будило в ній почуття доівірія, яке почуваємо в чужих, але іпеївіних місцях. Іван розумів ситуацію і буїв Руті .вдячний. Воїна власне завж ди була така уважлива й мила. Йому хотілося сказати їй щось добре й приємне, але якось не свідомо вголос згадаів: — Ти .курила тоді, там у су довому коридорі... — Тоді воно було доцільне, тепер зайве, — коротко відпо віла Рута. — Ти завжди права, Руто, а тепер ще й будеш щаслива. Пе тро гарна людина й зуміє дати тобі щастя й радість, що повні стю належаться тобі. При згадці суду лице Рути похолодніло, але тепер по ньо му пробігла знов тепла тінь. її мило вражали не так слова, як добра воля Івана. Аж тепер з її душі відірвались якісь рештки окаменіння., якого не помічала, але ж е (все ще муляло її. Як до бре знов могти бути беззасте- ре&юн о доброю і щирою! — Ти не гірший за нього, Іване! — поспішила. — Тільки ми так дуже різні. Але тоді ми були за молоді, щоб це зрозу міти. Добре, що все вже (поза наіми. Ми йже переболіли й на вчились. Ми дозріли й у ново му будемо 'щасливіші! Вона щиро стиснула Іванові руку та стала (вдягатись до від ходу. Помагаючи їй, Іван нагло згадав про сікриіню в- передпо кою. В Рути (віже не було охоти спинятись і радила її цілістю віддати геть, але 'Іван уже вов тузився коло замків. З плащем на опашки і рука- виїціями © руках Рута оперлася на одвірок. Вона пізнала, що скриня була Дори, Іванової старшої сестри. — Люіблю її найбільше з-по між уїсіх, не тільки твоїх, але й моїх кравняків. Люба Дора! От, хто заслуговує на щастя! Роз дає його щедро кругом, а сама така дуже самітна. — Я ГОВ'ОрИВі з нею про те, але вона каже, що серце, як квітка, перецвітає і вже вдруге не може бути щасливе. Іван відчини© замок і, все ще клячучи, повернув голову до Рути: — Я мав; нагоду думати над тим останніми часами. Безпе речно, душа й серце розцвіта ють повністю тільки їв великі хвилини гли/боких переживань. Але хіба від того ми тратимо здібність відчувати щастя? І то му, Руто, ми, які не пережили разом нічого великого, не пі знали спільноти правдивого по- дружіжя — можемо чекати ще щастя і вмітимемо тепер сприй мати його! Подався іі другий замок. Рута схилилася над відчиненою скри нею й недбало перегортала ре чі. Як і оп одівалась, не було там нічого .цікавого. То ж почала складати їх назад. Випав неве ликий, завинений у папір клу ночок. Іван похилився підняти його, але схопив тільки за па пір. На землю висунувся неве ликий бурий медіведиік. Це була забавка Цятки, їх маленької до щечки, що народилась у заранні їх подружжя і .вмерла ще не мовлятком. Він лежав безпомічно і ди вився коїмі'чіно-жаліісно своїми скляними очима. Так лежав ко лись на квітчастій ковдрочці в ніч, коли умирала Цятка. Вони були тільки обоє цієї важкої ночі. І до глибини відчули тоді, як дуже їхня була вона. Чи були вони іподружіжіям у час, коли народилась Цятка? Ні, тільки двоїма молодими життєрадіс ними людьми, що їм аж через вінця переливалась безжурна здібність щастя й вііра у себе самих. Чи лучила вона їх со бою? Ні; вона радувала їх кож не по своєму й радше різнила у підході до себе. Але ніч її смерти була для них глибоко •спільна. Обоє однаково відчу вали її, тоді віже не як ясний промінчик, а як живий символ їхнього молодечого зриву, ра- дости й самого життя. В цю трагічну, безмежно довгу й бо лісну ніч, Рута й Іван були єди не — були подружжям. На рамі кімнатного віікна сіла якась розспівана пташка й на стирливо цьвіїрінькала. Влива лись пахощі весняного повітря. Золотиістиіми стеблами льону р о з с те Л ЄН Є СОНЯШН Є П р О МІІНН я перемаїндрувало вже аж геть під стіну. Але Рута вже не спі шилась. Сиділа на підлозі пів- темного коридору й розпучли- во .ридала в маленьку хусточку, що пахла білими нар'цизами. Іван не іМІіг відвести очей від бурого медведика, якого, зда валося, поховали колись разом із Цяткою і давно вже забули. А він лежав собі коло рука вичок Рути, безпомічно розки нувши мохнаті лабки, ніби ка зав: — Не ^пораджу! Воно не так легко бути знову щасливим... Березень 1953. РОЗВОДИ У ШВЕЦІЇ Статистика виказує, що пересічне подружжя у Швеції триває тільки 14 літ. Причиною того- є часті розводи. У 1942 р. припадало іна 1000 подруж 4.6 розводів, отже Швеція стоїть тепер поза Злученими Державами Америки на другому місці. Провідні круги Шве ції дуже затривожені цим явищем. ІЗ ТАНКОВОГО СВІТУ Балетна школа Валентини Переясла- вець у Филаделфії вивела як півріч ний попис своїх учніїв балет „На хов- занці“. У центрі балету мала дівчинка (Алла Білаїв) засинає і у сні бачить себе у сніговім царстві. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
