Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
УНАШІЙ ХАТІ Червень у нашому квітнику З к у х о н н о го В цьому місяці природа по казується у своїй поївшій красі. Дерева і кущі роізвиїнулись, зи- мотривіаші биїлиіни їв поївшім цві ті, однорічні квіти починають насолоджувати наше око своєю кірасою. Хо<Ч IB (ЦЬОМУ ‘РОЦІ Дуже СЛІЗ- нена ©еісіна, але природа над- робляє втрачений чаіс. Наш го родець також іне зупинився в розвитку. Ще скорше ківітіїв р о стуть буріяни, що їк мусимо не- іГаїйно (виполювати. Просапуємо між квітами і тим допомагаємо їм у розівою. Не забуваймо, що під чаїс посухи треба добре по ливати', щоб жівітник еигляДав діійісіно гарно і свіжо . Підливає мо рано і перед вечером, ніко ли- під чаїс полудневої спеки. З початку червня можемо ще висадити помідори, котр'і д а дуть вам дещо ішзіні'ше, гарні ОІВОіЧІ. Тр:авіник мусимо що 8—12 дініїв коїсити. Заінедбаїнея сівоє- чашото ікошення ш ричин ю є, що розростаються бурш и і ви сокі траіви, а івиїгиібаїє підшивко- »а трава, травник лисіє і стає негарним. Під час посухи, тре ба травник також поливати. Дашії (ґеорґінії) приївяізуемо до паликів, обставляємо (не біль ше 3—4 ігоіншв. Без іпіриівіязуван- ата, куїльлура ів-иісоікиіх даогій не можлива. Віддай лі бози обтинаємо, не даючи заївязати їм насіння. В цей спосіб (на наступний іріїк м а тимемо ікращі 'Квіти. Живошюти обгинаємо, не даючи здеревіти 'випущеним го нам. Вісі жиївоіп'лоти, повинні відмолоІджуваТись до тори. У відківіїтевих билинах вити наємо івіїддаілі ік(віти, не даіючи їм завіязувати насіння. Робимо це з естетичного згляду, а та- коїж через це, що виповнення насіння виснажує рослину. іКосатш (іриси) можемо не гайно по- івідішітніеінш розса джувати й діїлити. Кімінатні квіти зайняли свої ЛІТНІ МІСЦЯ. Мусимо їх щедро иіділивати. Перед прямими лу- чаїми соеця оіхороніяємо їх ро- зііпінятою на рамах ґазою, папе ром або заівіакою. Для кімнат них іконіферіів знаходимо місце у іпіівтіні. Вер!хну 'верству у іва- зоикаїх легенько ізрушуем;о де- ревіяїною шіпиічкою, щоб не у- творилась тіверда сікорупа, ча сто наївіть з мохом і щоб воз- дух ДО'ХОДИІВ Д0‘ ІКОрІїНІН'Я. Місяць червень, !ЦЄ (МІСЯЦЬ троянд. Від різуємо імвіти длія прикраси у кімнатах, одінаїк мусимо вважа- ти, щ об кожна втята іківі'тка ма ла не більше, ш три до чотири ЛИСТОЧКИ. ПеіНН'І рожі приеяізу- ©мо до паликів, добре підли ваємо і вважаємо, щоб шнур, яким іми іпривіязали, не (відався в живу коїру .і щоб не попустив ся, бо буря може найкращу ро жу зламати. Виїпоілені буряни і окошену траіву складаємо на компостову купу. При ікіініці червня наша коміпостоіва купа вже уіпоріяд- коївана, стоїть ш и(ризма <в .куті городу. Верх її (вкриваємо зем лею і ізаісіївіаємо' на ній гарбузи, які ро'сТуть дуже скоро Іі її ціл ком закриють. Своїми коріння ми проводять до- середини ку- пи кисень, З ДОПОМОГОЮ 'ЯКОГО компостова купа скорше роз- кіладаєтьс(я, перегниває. Овочі - гарбузи можемо восени зужити як городину. Роман Коцик ВИРІВНУЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! н а зо в н и ц тв а Сирник — це відміна „сирної" паски. Мазурок — печиво польського походження, що вже широко прийня лось у нас. Тому що воно звязане з Великодніми святами, можна б назва ти його Великодніми сластьонами. Пампушки — це українська на зва для печених із часником і олією. А як буде зі смаженими? Подекуди вживають для них назву „пончики", але це польське слово. Може краще „пухначі"? Пироги, пиріжки — печиво з дріжджевого тіста з якоюсь начин кою. Вона може бути солодка з яблук, оріхів, маку або не-солодка з капусти, цибулі, яєць. Знову ж таки вживаємо тут неправильно назву „пляцки". Сластьони — це народня назва для того, що називаємо „тісточками". Можуть бути з дріжджевого або крих кого тіста. Коржики, макорженики, медів- нички, сирники, мандрики — це всякі сластьони з добірного тіста без на чинки. Листковане тісто називаємо також „французьким". Це є тісто, при ладжене з муки й води, яке перемі шується кілька разів із маслом. Птисі — сластьони українського походження. Був у котрогось із поль ських магнатів на Україні кухар Грицько Птись. Він придумав таке ті сто і майстерно його виконував. Коли пан приїхав з України до Варшави, забрав Грицька з собою, щоб похва литись перед польським панством сво їми чи пак Грицьковими сластьонами. Від того й пішла в поляків назва „пти сі" і вернулась до нас, на Україну. Є ще народні страви, що не увійшли до міського побуту, а мають цікаві на зви. Це лежні з гречаної муки з сиром, уживані на Поділлі, або „переверта- ники" з кукурудзяної муки з сиром, що їх печуть на Буковині. Галина Журба
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
