Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
УНАШІЙ ХАТІ Червень у нашому квітнику З к у х о н н о го В цьому місяці природа по казується у своїй поївшій красі. Дерева і кущі роізвиїнулись, зи- мотривіаші биїлиіни їв поївшім цві ті, однорічні квіти починають насолоджувати наше око своєю кірасою. Хо<Ч IB (ЦЬОМУ ‘РОЦІ Дуже СЛІЗ- нена ©еісіна, але природа над- робляє втрачений чаіс. Наш го родець також іне зупинився в розвитку. Ще скорше ківітіїв р о стуть буріяни, що їк мусимо не- іГаїйно (виполювати. Просапуємо між квітами і тим допомагаємо їм у розівою. Не забуваймо, що під чаїс посухи треба добре по ливати', щоб жівітник еигляДав діійісіно гарно і свіжо . Підливає мо рано і перед вечером, ніко ли- під чаїс полудневої спеки. З початку червня можемо ще висадити помідори, котр'і д а дуть вам дещо ішзіні'ше, гарні ОІВОіЧІ. Тр:авіник мусимо що 8—12 дініїв коїсити. Заінедбаїнея сівоє- чашото ікошення ш ричин ю є, що розростаються бурш и і ви сокі траіви, а івиїгиібаїє підшивко- »а трава, травник лисіє і стає негарним. Під час посухи, тре ба травник також поливати. Дашії (ґеорґінії) приївяізуемо до паликів, обставляємо (не біль ше 3—4 ігоіншв. Без іпіриівіязуван- ата, куїльлура ів-иісоікиіх даогій не можлива. Віддай лі бози обтинаємо, не даючи заївязати їм насіння. В цей спосіб (на наступний іріїк м а тимемо ікращі 'Квіти. Живошюти обгинаємо, не даючи здеревіти 'випущеним го нам. Вісі жиївоіп'лоти, повинні відмолоІджуваТись до тори. У відківіїтевих билинах вити наємо івіїддаілі ік(віти, не даіючи їм завіязувати насіння. Робимо це з естетичного згляду, а та- коїж через це, що виповнення насіння виснажує рослину. іКосатш (іриси) можемо не гайно по- івідішітніеінш розса джувати й діїлити. Кімінатні квіти зайняли свої ЛІТНІ МІСЦЯ. Мусимо їх щедро иіділивати. Перед прямими лу- чаїми соеця оіхороніяємо їх ро- зііпінятою на рамах ґазою, папе ром або заівіакою. Для кімнат них іконіферіів знаходимо місце у іпіівтіні. Вер!хну 'верству у іва- зоикаїх легенько ізрушуем;о де- ревіяїною шіпиічкою, щоб не у- творилась тіверда сікорупа, ча сто наївіть з мохом і щоб воз- дух ДО'ХОДИІВ Д0‘ ІКОрІїНІН'Я. Місяць червень, !ЦЄ (МІСЯЦЬ троянд. Від різуємо імвіти длія прикраси у кімнатах, одінаїк мусимо вважа- ти, щ об кожна втята іківі'тка ма ла не більше, ш три до чотири ЛИСТОЧКИ. ПеіНН'І рожі приеяізу- ©мо до паликів, добре підли ваємо і вважаємо, щоб шнур, яким іми іпривіязали, не (відався в живу коїру .і щоб не попустив ся, бо буря може найкращу ро жу зламати. Виїпоілені буряни і окошену траіву складаємо на компостову купу. При ікіініці червня наша коміпостоіва купа вже уіпоріяд- коївана, стоїть ш и(ризма <в .куті городу. Верх її (вкриваємо зем лею і ізаісіївіаємо' на ній гарбузи, які ро'сТуть дуже скоро Іі її ціл ком закриють. Своїми коріння ми проводять до- середини ку- пи кисень, З ДОПОМОГОЮ 'ЯКОГО компостова купа скорше роз- кіладаєтьс(я, перегниває. Овочі - гарбузи можемо восени зужити як городину. Роман Коцик ВИРІВНУЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! н а зо в н и ц тв а Сирник — це відміна „сирної" паски. Мазурок — печиво польського походження, що вже широко прийня лось у нас. Тому що воно звязане з Великодніми святами, можна б назва ти його Великодніми сластьонами. Пампушки — це українська на зва для печених із часником і олією. А як буде зі смаженими? Подекуди вживають для них назву „пончики", але це польське слово. Може краще „пухначі"? Пироги, пиріжки — печиво з дріжджевого тіста з якоюсь начин кою. Вона може бути солодка з яблук, оріхів, маку або не-солодка з капусти, цибулі, яєць. Знову ж таки вживаємо тут неправильно назву „пляцки". Сластьони — це народня назва для того, що називаємо „тісточками". Можуть бути з дріжджевого або крих кого тіста. Коржики, макорженики, медів- нички, сирники, мандрики — це всякі сластьони з добірного тіста без на чинки. Листковане тісто називаємо також „французьким". Це є тісто, при ладжене з муки й води, яке перемі шується кілька разів із маслом. Птисі — сластьони українського походження. Був у котрогось із поль ських магнатів на Україні кухар Грицько Птись. Він придумав таке ті сто і майстерно його виконував. Коли пан приїхав з України до Варшави, забрав Грицька з собою, щоб похва литись перед польським панством сво їми чи пак Грицьковими сластьонами. Від того й пішла в поляків назва „пти сі" і вернулась до нас, на Україну. Є ще народні страви, що не увійшли до міського побуту, а мають цікаві на зви. Це лежні з гречаної муки з сиром, уживані на Поділлі, або „переверта- ники" з кукурудзяної муки з сиром, що їх печуть на Буковині. Галина Журба
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
