Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
джері Корбет Ешбі (Margery Corbett Ashby), що й досі є по чесною головою цієї організа ції. Віце-президентками в різні часи були найбільш видатні жінки як от: Міліцент Фавсет (англійка) одна з найбільш ді яльних феміністок, видатна вчена економістка, Анні Фуру- єлм (фінка) перша в світі жін- ка-член парламенту, лейді Ас- тор (англійка) перша жінка в англійському парляменті, Ма рія Верене (французка) видат на адвокатка в Парижі, Крістал Макмілян (шкотка), відома ад вокатка в Лондоні і багато ін ших. Праця в “Союзі” розпада ється на дві виразно окремі секції: 1) країни, де жінки вже мають виборче право і 2) де ще не мають. В першій перед ведуть жінки-парляментарист- ки і координують спільну ак цію в своїх парляментах за за кріплення політичних прав жі нок і за здобуття всіх цивіль них прав і економічного урів- ноправнення. Праця в другій секції * вимагає іншої тактики: тут треба впливати на уряди й суспільство старими методами пропаганди, як от прилюдними виступами, викладами, маніфе стаціями, виступами в пресі та закулісними сказати б вплива ми на парляменти й уряд. Вели ким засобом тут стає уряджен ня в цих країнах (головним чи ном Франція та Швайцарія) чергових конгресів “Союзу за виборче право жінки” Там, де йде інтенсивна праця — неминуче стає й її перегляд і самокритика: деякі з най більш енергійних діячок, під проводом Крістал Макмілян, обстоюють засади цілковитого зрівнання жінок в економічній ділянці, відкидаючи наприклад державну охорону, що не доз воляє жінкам працювати в не сприятливих для здоровля об ставинах, копальнях під зем лею, деяких родах хемічної промисловосте та інше; на їх думку небажане робити для жі ночої праці вийняткових умов, бо це ослаблює їх становище: вже коли рівноправність, то рівноправність до кінця. Не пе- риваючи звязку з “Союзом” ця група заклала нову міжна родник організацію так звану “Раду Відчинених Дверей” ("Open Door Council”). Становище українок в цій міжнародній організації було далеко міцніше й певніше, ніж у Нац. Раді тому, що тут Со юз Українок, міцна й активна організація, що вже мала за со бою десятки років феміністич ної праці і поважні традиції, свою пресу і значні фінанси, прилучилась безпосередньо до міжнародньої організації, а не якісь на скору руку асі hoc зало-- жені, майже фіктивні організа ції, що складались переважно з емігранток, як це, на жаль, було з іншими нашими організація ми, де Союз Українок тільки прилучався так сказати б з на ціональних і патріотичних мо тивів. Не треба забувати ^ й членських вкладок від націо нальних організацій до міжна- родніх. Як не платиться тих, ча сом високих вкладок, то звязок між ними дегенерує в жебрац тво з одного боку і добродій ство та мимовільне призирство, слабо прикрите висловами сим патії, з другого. Становище України, як недержавної нації, меншосте в межах Польщі, не грало тут жадної ролі так дов го, як українки могли бути чле нами польського сойму і мали свою організацію, себто пред ставляли в міжнародній органі зації свій край і свій нарід. При навязанні зносин із між- народніми організаціями бага то помагали мені попередні звязки і знайомства із діячка ми. Особливо цікаво і корисно складалась ситуація на першо му конгресі “Союзу за виборче право жінки”, де я мала засту пати Союз Українок, але упов новаження, з огляду на утруд нені тоді (1920 р.) поштові зно сини, запізнилося. Генеральною секретаркою була тоді Крістал Макмілян, відома вже тоді блискуча адвокатка. Набрав шись сміливости я використала той факт, що ми обидві покін чили один і той самий універси тет в Едінбурзі, хоч і не в той самий час, і вона, не тільки до пустила мене до участи на кон гресі, але представила мене го лові Міжнароднього Союзу п. Чепмен Кет і своїй нововибра- ній наступниці генеральній сек ретарці п. Корбет Ешбі (тепер почесна президентка Союзу) і під час цілого конгресу не ми нала зустрічі зі мною, щоб, як що не спитати мене: “Is it all right?”, то бодай кивнути голо вою, чи усміхнутись. Не треба забувати, що “Україна”, “укра їнський” не було тоді так за гально відоме, як тепер: мене нераз плутали з делегаткою з Уругваю або Югославії. Вся кий знає, що значить протек ція високої особи, навіть на жі ночому конгресі. Із вдоволен ням я пригадую собі, як я на тому конгресі “протегувала“ в свою чергу чеську делегатку Франтішку Пламінкову, яка ні кого на конгресі не знала й як я помагала їй у її перших кроках. Маючи за собою власну держа ву й уряд, Пламінкова багато досягла на міжнароднім грунті Та вона завжди памятала зроб лену їй прислугу й підтримува ла українок скрізь — і в Празі і на конгресах. Рідкий приклад людської вдячносте! ЖІНКА В ЖИТТІ АМЕРИКИ (Докінчення зі стор. 1) Це признання провідної аме риканки знаменне. Воно збіга ється з твердженням Гаролда В. Доддса, що „публичне життя, як карієра в головному все ще змонополізоване мужчинами“ Мовляв — чоловіки пускаються на політичну карієру не так із бажання служити загалові, як ради особистого успіху. “А та кож те, що жінка в силі віку привязана до хати й дітей і мо же тільки уривки свого часу присвятити громадським спра вам. Тому вона краще виявляє себе в міській раді, шкільній раді чи подібних установах, як у партійно-політичній роботі“. Показується, що політична карієра ще великій більшості американок несприємлива. Ма сово проникають вони в уста нови самоврядування, у госпо дарство менших державних клі тин. А проникання в верхіввя державного життя приманює тільки одиниці. Та це явище зрозуміле. Полі тичне життя із своїми абстрак тними поняттями, із різким на маганням до влади не прима нює жінок, що воліють реальну, видну роботу. Та ця форма співпраці жіноцтва у житті кра їни стає підбудовою, з якої во на теж буде впливати на хід справ. Правда, це не діється те пер і не станеться зараз. Бо те орія, що „куховарка повинна вміти правити державою“ не оправдала себе і при найкращій піддержці збоку совєтської влади. Все вимагає свого часу. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
