Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
БУРЯіК Є нас тут на полі Буряків доволі. Ростемо рядками Накриті листками. Жемчужні росинки З листочка звисають Люди солоденький Цукор витискають. „СТРАШНЕ й СМІШНЕ” Матуся запалили в кухні ґаз і по ставили на вогонь горщик із Галинчи- ною кашкою. Галинка просить: — Ма тусю, розкажіть щось веселе! Матуся розповідають: — Ось, ба чиш, у нас є Газова кухня. Черкнеш сірника або крутнеш — паф! — і вже вариться. Але на фармах, де газу не має, кухні інакші: мають зверху за лізну плиту, а нижче дві грубки, — одну на те, щоб туди підкладати дрова або вугілля, а з другої вигортають геть попіл. Ця друга грубка так і на зивається „попельник“. В Україні, де я жила маленькою, по більших містах теж варять на Газі, а по селах палять дровами в мурованих кухнях з груб ками і попельниками. От, я раз ходила по кімнаті та й скортіло мене погратись попелом. Я вложила руку до попельника, а там сиділа мишка. Вона пустилась утікати, з розгону вскочила в мій рукав, по бігла по руці аж до рамени і впала за пазуху. Тут почала швидко-швидко бігати. Я чую: мене щось легко дря пає і лоскоче по животику та на пле чах. — Ой, мамо! Тут щось є! — я крик нула і показую пальцем на груди. Мама не розуміли, що може в гру дях бути, вхопили мене на руки та й ненарошно притиснули мишку. А миш ка запискотіла: пі-пі-пі! Вже мама знали, що сталося і як нас обидвох рятувати, мене й мишку. Мама миттю розвязали мій поясок, а мишка з-під сорочечки хляп! — та й упала на підлогу. Я налякалась миш ки, а мишка мене. Я втекла до мами, а мишка стрибнула в куток і пропала. Таку дивну пригоду мали ми обидві, мишка й я. Ось що розповіли матуся Галинці. А Галинка щиро сміється й каже: — Тоді було страшне, а тепер смішне! Р. Завадович ПРОЩАННЯ З ЖУРАВЛЯМИ Журавлики-журавлі Закурликали в імлі: „Кру-кру” — заячали Рідну землю прощали. — „Журавлики-журавлі! — Кличуть діточки малі, — Гей, щаслива дорога, Хоч далека й розлога! Журавлики-журавлі Принесіть нам на крилі Весну гожу до хати — Ми вас будем чекати!” Р о л я н и к ВІТРЯНО Розбурханій вітер по полю гуляє, лозини та квіти додолу схиляє. М крилами махають старі вітряки; — Ми любимо вітер, намелем муки! Пловці підіймають на човна вітрила. — Ми з рибної ловлі вертаємось зараз Ти, вітре, міцній, надувай паруси, з багатим уловом наш човен неси! — Ой, вітряки* нині, — малеча радіє, — запустим до хмар паперового змія! І вітер готовий вступити до гри, і змій паперовий летить догори! Наталя Забіла НА ГОРОДІ ОСІНЬ йшла межею тиха осінь Край ріллі, Срібні ниточки лишила На стерні. Прийшла осінь у садочок Відпочить, Стала яблочка на гілці Румянить. Пішла осінь погуляти В темний ліс, Стало листя золотіти У беріз. Постелила іней осінь На муріг, Ой упаде незабаром Перший сніг. Ніна Мудрик На городі весело Крутяться колесами Молодята-юнаки, Огірочки й буряки. — Не підходь, не заважай, на городі урожай. Грає скрипочка у полі, У танок пішла квасоля, А за нею пастернак Вже І так, вже і сяк. Шамотіла бараболя: — Як танцює ця квасоля! Я хоча і не старенька, А не вмію так дрібненько. — Ну, тоді давай удвох, Каже їй старий горох. Танцювала у долині З кавунами жовта диня, А у затишку удвох З бараболею горох. Хай живуть мої онуки, Дам же лиха закаблукам. Підкрутивши сивий вус, У танець пішов гарбуз. — Не підходь, не заважай, На городі урожай!
Page load link
Go to Top