Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
БУРЯіК Є нас тут на полі Буряків доволі. Ростемо рядками Накриті листками. Жемчужні росинки З листочка звисають Люди солоденький Цукор витискають. „СТРАШНЕ й СМІШНЕ” Матуся запалили в кухні ґаз і по ставили на вогонь горщик із Галинчи- ною кашкою. Галинка просить: — Ма тусю, розкажіть щось веселе! Матуся розповідають: — Ось, ба чиш, у нас є Газова кухня. Черкнеш сірника або крутнеш — паф! — і вже вариться. Але на фармах, де газу не має, кухні інакші: мають зверху за лізну плиту, а нижче дві грубки, — одну на те, щоб туди підкладати дрова або вугілля, а з другої вигортають геть попіл. Ця друга грубка так і на зивається „попельник“. В Україні, де я жила маленькою, по більших містах теж варять на Газі, а по селах палять дровами в мурованих кухнях з груб ками і попельниками. От, я раз ходила по кімнаті та й скортіло мене погратись попелом. Я вложила руку до попельника, а там сиділа мишка. Вона пустилась утікати, з розгону вскочила в мій рукав, по бігла по руці аж до рамени і впала за пазуху. Тут почала швидко-швидко бігати. Я чую: мене щось легко дря пає і лоскоче по животику та на пле чах. — Ой, мамо! Тут щось є! — я крик нула і показую пальцем на груди. Мама не розуміли, що може в гру дях бути, вхопили мене на руки та й ненарошно притиснули мишку. А миш ка запискотіла: пі-пі-пі! Вже мама знали, що сталося і як нас обидвох рятувати, мене й мишку. Мама миттю розвязали мій поясок, а мишка з-під сорочечки хляп! — та й упала на підлогу. Я налякалась миш ки, а мишка мене. Я втекла до мами, а мишка стрибнула в куток і пропала. Таку дивну пригоду мали ми обидві, мишка й я. Ось що розповіли матуся Галинці. А Галинка щиро сміється й каже: — Тоді було страшне, а тепер смішне! Р. Завадович ПРОЩАННЯ З ЖУРАВЛЯМИ Журавлики-журавлі Закурликали в імлі: „Кру-кру” — заячали Рідну землю прощали. — „Журавлики-журавлі! — Кличуть діточки малі, — Гей, щаслива дорога, Хоч далека й розлога! Журавлики-журавлі Принесіть нам на крилі Весну гожу до хати — Ми вас будем чекати!” Р о л я н и к ВІТРЯНО Розбурханій вітер по полю гуляє, лозини та квіти додолу схиляє. М крилами махають старі вітряки; — Ми любимо вітер, намелем муки! Пловці підіймають на човна вітрила. — Ми з рибної ловлі вертаємось зараз Ти, вітре, міцній, надувай паруси, з багатим уловом наш човен неси! — Ой, вітряки* нині, — малеча радіє, — запустим до хмар паперового змія! І вітер готовий вступити до гри, і змій паперовий летить догори! Наталя Забіла НА ГОРОДІ ОСІНЬ йшла межею тиха осінь Край ріллі, Срібні ниточки лишила На стерні. Прийшла осінь у садочок Відпочить, Стала яблочка на гілці Румянить. Пішла осінь погуляти В темний ліс, Стало листя золотіти У беріз. Постелила іней осінь На муріг, Ой упаде незабаром Перший сніг. Ніна Мудрик На городі весело Крутяться колесами Молодята-юнаки, Огірочки й буряки. — Не підходь, не заважай, на городі урожай. Грає скрипочка у полі, У танок пішла квасоля, А за нею пастернак Вже І так, вже і сяк. Шамотіла бараболя: — Як танцює ця квасоля! Я хоча і не старенька, А не вмію так дрібненько. — Ну, тоді давай удвох, Каже їй старий горох. Танцювала у долині З кавунами жовта диня, А у затишку удвох З бараболею горох. Хай живуть мої онуки, Дам же лиха закаблукам. Підкрутивши сивий вус, У танець пішов гарбуз. — Не підходь, не заважай, На городі урожай!
Page load link
Go to Top