Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
_ о Окружна Рада С УА в Ню Иорку На недавньому показі народ ної ноші в Ню йорку предста вилась -нам голова Окружної Ради СУА у вбранні з Угнівщи- ни. Ми подивляли її постать у розмашистій „венгерці14, ціка во вивязану голову, миле об личчя, підчеркнене „добрим" намистом. Поважно й гідно дя кувала вона виконавцям свягга матері й численним гостям, за криваючи свято. Оце свято матері, що згур тувало найповажніші мистець кі сили (школу Валентини ГІе- реяслав-ець, солістку Євгенію Винниченко-Мозгову) та виве ло прегарний показ народньо го вбрання, -було ділом Окруж ної Ради СУА. Притягнувши до співпраці Лігу Молоді Півн. Америки, Окружна Рада .поко ристувалась силами тут .родже них дівчат до виведення строїв. Це й послужило підставою до основної інформації про на родне вбрання та зазнайомлен ня їх із його правилами. Окружна Рада СУА -постала в Ню Йорку у 1940. Перед тим усі місцеві Відділи тісно спів працювали з Екзекутивою СУА і творили немов „прибічну ра ду". Згодом це дало почин до створення окремого надрядно- го (Гурта з по-гіійною Юлією Яремовою на чолі. Того ж ро ку Окружна Рада вступила до Нюйорської Федерації Жіно чих Клюбів. Делегаткаю до цієї Федерації стала п. Іванна П. Бенцаль. Від того часу Окружна Рада СУА діє після наміченого пля- П. Іванна П. Бенцаль, голова Окруж ної Ради і референтна суспільної опіки СУА, у вбранні з Угнова, що його ви водила на показі народньої ноші в Ню Йорку. На голові повязана хустка з „чубом”. Біла сорочка з виклада- ним коміром та справжнім „добрим” намистом. Вгорнена в жіноче хутро, темносиню „венгерку”, підбиту си вими баранками. ну. Це є — обєднання існуючих тут Відділів для спільних ви ступів, виконання особливих завдань та репрезентація в Фе дерації Жіночих Клюбів. II. Іванна П. Бенцаль очолює Окружну Раду й досі. Повних десять літ стоїть невтомно на чолі товариства, виконуючи й інші громадські праці попри те. Бо п. Бенцаль є від 1945 р. го ловою Жіночої Секції ЗУАД Комітету. Від лершої хвилини, як почалася допомогова акція скитальцям, вона станула в проводі її. Тисячі „б'ЄЙлів“ ви пакуваного вбрання, стільки ж пачок харчів пішли за її й її співробітниць старанням до Ев- рипи. Коли ця акція припини лась внаслідок приїзду ски- тальців, перейняла вона -працю при зустрічі кораблів. Як аси стентка секретарки ЗУАД Ко мітету п. Іванна Бенцаль пра цює вже довший час та вітає багатьох новоприбулих, улег- шуючи їм перші їхні кроки на суші. Перед Окружною Радою СУА тепер нове завдання. У жовтні ц. р. лл-янує вона величаве свя то Наталі Кобринської в 100- літні роковини її народин. Вже тепер іде приготування до цьо го виступу, що згуртує най кращі мистецькі сили та гідно звеличає роковини нашої піо- нірки. молодості. Цей вчинок став од ночасно карою. — Кара:" Може бути взагалі того роду кара? Хто ж тоді ка рає? Дурниці! Це просто страх перед судом і вязницею. Все! За вікном сопів вантажний поізд. Бил оглянувся кругом се бе. Всі робітниці були зайняті своїми справами. Кому ж із них цікаво було глядіти за мовчаз ним дідом? Жінка з „одинад цятоїu пильно слідкувала за роботою. Усе ж таки, звідкіля той страх? Почуття небезпеки ніколи не було в Била імагіна- цією. Коли зродився страх, то, значить, для цього була серйоз на причина і треба було насто рожити всю чуйність, щоби не попастися туди, куди не хотіло ся йти. Це так якось завжди бу ло в Била. На протязі більше сорока років блукаючи в гуща вині власних пристрастей, по чуттів, міркувань, він відкривав безліч тайників у собі самому, що вони існують, а одночасно не хотів їх признавати. Усе це йшло врозріз із діялектичним матеріялізмом, що його він пристрасно зубрив ціле життя в погоні за виправданням свого злочину, а признати людину чимсь більшим, як складною машиною, зовсім не лежало в його інтересі. — Звідкіля пливе небезпека? Хто знає тайну минулого? Бил перейшов біля всіх ма шин туди та назад. Усе було та ке саме, як день-у-день, як було вчора, як буде завтра. Але по зірність незмінносте не приспа ла старого лиса. Він настороже но, із злістю нюшив довкруги себе й поглядом відшукав „о- динадцятку“ Робітниця підве ла очі та приязно посміхнулася. — Неймовірно гаряче! — ска зала вона вголос з якоюсь осо бливо співучою інтонацією, з якою ніхто не говорив з уро дженців того міста. Бил завва жив, що вона дуже акуратно та з великою вправою виконує свою роботу. Акуратність була слідна також в її цілому вигля ді. Навіть очі в неї справляли враження свіжого вимитих у якійсь особливій воді, бо роз сівали кругом тепло та лагід ність. Але... одночасно вони були такі проникливі, що Бил більш не сумнівався: небезпе ка чигала на нього саме від цих очей. — Ти приїхала сюди з Тек- сас? — запитався він у жінки і зразу пожалував. Він же ж зра див себе самим тільки своїм пи танням.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
