Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
й жінку“ Так філософія прий шла з допомогою релігії на ду хове поневолення жінки. В релі гійних мітах, почавши від спо- кушення Адама Євою вкусити з дерева пізнання добра і зла, і скінчивши на Пандоррі, що їй завдячує людство свої хвороби й нещастя, бо випустила їх із пушки, де були вони увязнені — творилася моральна підбу- дова теорії про меншу мораль ну вартість, а через те і брак морального права до рівноп равносте жінки. її вплетено у відвічну філософічну проблему дуалізму: протиставних собі понять добра і зла, темряви й світла. А з того випливали піз ніше правні конструкції, що ча стинно або й цілковито позбав ляли жінку правної особовости. Система римського права, що через дві тисячі літ була осно вою правничого думання нашої культури, витворила теорію про жінку, як „fragilis sexus“ (слабкий пол) в розумінні не тільки фізичному, але й інте лектуальному, що нездібний виконувати обов'язки, що їх суспільність накладає іна люди ну, а через те і не достойний всіх прав. І все те тягнулося довгими століттями. Зайво говорити, який це мусіло мати вплив на жінку, як формувало її духо- вість, як невідхильно мусіло породити найсильніший в люд ській історії комплекс менше- вартости, що вже в самому за родку мусів засуджувати на не вдачу кожну спробу організу вати змагання за рівноправ ність. Інколи повторюють думку, що ввесь жіночий рух це було тіль ки символічне борикання, що жінки здобули лише те, в чому їм чоловіча частина суспільно сте схотіла поступитися, що во ни нічого не взяли, вони тільки дістали. Нехай і так. Не те важне, яким шляхом і якими способа ми дійшли ми до теперішнього стану. Про те можна писати, можна досліджувати причини, але основного факту, жіночої рівноправности і свідомости своєї рівноправности це не змі нить. Це є пройдений етап, що ні коли не вернеться. Щоб там не говорити про суспільно-полі тичні взаємовідносини двох статей — жіночої і чоловічої — проходили вони під знаком конфлікту. Але наша доба вису ває вимоги інші: замість кон флікту — взаємне доповнення, замість обопільної настороже носте — гармонійна співпраця. Авжеж, елемент боротьби ніко ли цілковито не щезне — він притаманний кожному змаган ню. Але, якщо вже він конечно потрібний, нехай вбирається він у рямки шляхетної конку ренції в змаганні за ліпшу долю свого народу, як цілосте. Непомітно на ті рейки стає новий жіночий український рух. Може не всі ще освідомили со бі далекосяглі його суспільні наслідки, але одного дня стане він на ввесь ріст перед нашими очима, як один із найбільших осягів нашого народу: концен трації всіх його сил довкруги однієї центральної ідеї націо нального переродження. А у- країнське жіноцтво з гордістю скаже тоді: наша була в тому велика участь. У нашій домівці Хто з нас не знає цієї ясної кімнати, що зображена на світ лині? Мабуть кожна активна українка в ЗДА переступила вже її поріг. Здавалося — які б не були замилування й пере конання кожної, а таки ;цю до рогу вона знайшла. Це домів:ка Союзу Українок Америки. Тут зосереджується життя американських українок. Кільканадцять літ (передтим централя була в Ню йорку) гуртується тут актив тих жінок, що розбудували організацію. І ця домівка для них є більше, як тільки приміщення для схо дин чи полагоди біжучих справ. Вона для них справжнім духо вим центром. Вже в її улаштуванні відзер- калюються різні етапи праці СУА. Бюрко і писальні машин ки — це перші надбання. Біля них полички для актів і шафа для листування. Але ось мотут ній, оріховий стіл, прикритий роскішною веріткою. При ньо му відбуваються не тільки на ради й засідання. Тут прийма ють відвідувачів, тут гуртують ся гості, а нераз відбуваються й .цілі прийняття. А при стінах? Там окрім шаф також зашкле- ні габльотки. Із них грають чу дові везерунки народньої ке раміки та дереворізьби. Це все добро, придбане впродовж літ дбайливими руками. При чоло вій стіні невеличка бібліотеч на шафа — це книгозбірня цен тралі. А коли уважніше розгляне- немось — є ще багато інших памяток. Ось велика постать у- країнської дівчини на картоні, а біля неї статуя Свободи. Це Декорації сцени зі світового жіночого конгресу у 1948 роіт А ось блистить на стіні вінок із срібних віток. Це дар, зло жений Централі у її 25-ліття. А стіни вкриті малюнками й світлинами. Серед них портре ти останнього часу — Леся У- країнка й Наталя Кобринська, прибрані чудовими полтавськи ми рушниками. Авторкою їх с львівська мисткиня Марія Мо- рачевська. Всі ці мистецькі прикраси на дають закраску кімнаті. Це не с бюро для полагоди справ. Але й не є вітальнею для прийман ня гостей. Кімната єднає в со бі життєві вимоги з естетич Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
