Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ОСІНЬ Ой, сонечко, світоньку Де ти є? І за чим та хмаронька Сльози ллє? Чому вітер сердиться Аж реве? Нащо із берізоньки Листя рве? Чому вянуть квітоньки На лугах? Де поділись пташечки У гаях? К. Переліс ПОКВАПНИЙ По саду я раз гуляв Поміж груш і слив Спілу грушечку підняв, Лакомо вкусив. н а ЯБЛУЧКО Зеленою муравою, холодком, Котилося яблучко беріжком. А я теє яблучко підніму, Із роси, холодної обітру. Ще на ньому сонечка теплий слід!! Подарую лялечці — на обід! Ів . Савицька ТИНОК (рухлива гра) — Ой, хто буде мені помагати? — Ой, хто буде тинок заплітати? Наш дід зажурився Тинок завалився Нема його й сліду. — Не журіться діду! —Ми будем скакати Тинок заплітати. Проказавши, чи проспівавши цей віршик, — діти стають в ряд на від далі витягнутих рук одне від одного. Це — кілки. Дитина, що стоїть остан ня в ряду — починає обскакувати ,,кілки” на одній нозі так, як у тину обплітають (як городять) себто: стри бає спереду одного кілка, а потім по зад другого і т. д. Коли дострибає до першого в ряду кілка, тоді сама стає к'лком, а починає стрибати інша ди тина, що стоїть остання в ряду. Гра кінчається, коли всі діти по черзі пе- ргстрибають. Коли дітей мало, то можна, (як гра ють у хаті) становити стільці за мість дітей-,,кілків” Меншенькі діти, яким важко ще стрибати на одній но зі, — оббігають кілки. Хто не доскаче до кінця — дає „за- ставу”-фант і виходить з гри. По закінченню гри — розграють ,,застави”-фанти, як звичайно. Записала Одарка Романова А у груші тій оса Шпиг мене у ніс ... Ніс напух, мов ковбаса Щастя, що не тріс! Р о л я н и к ОСІНЬ У ГОРОДІ Вийду я на грядку У городці своїм: Відцвітають квітки По городчику всім. Ой, ви, квіти, квітки Ой, пахучі мої! Бліднуть ясні зірки Жовкнуть пишні гаї. йдуть осіннії дні, Холодок настає — Час на сховок мені Дати сімя своє. Р о л я н и к ПЕРШЕ ЯБЛУЧКО Вчора перше яблучко доспіло, Аж увесь садок зарумянило. А сьогодні позбігались дітки Та й зіпвали яблучко із вітки. Хоч зіовали, то його не їли, Загорнули в полотенце біле... І дали маленькій Неонілі, Що в лікарні хвора дві неділі. Як дівчатко яблучко дістане, То напевно краще йому стане. Р о л я н и к ПЕРЕПОЛОХ На зеленім килимочку Сидить купочка грибочків: Посередині Лисички, Побіч з ними Печерички Хусточками запялися І за рученьки взялися; Біля них Сморчок-дідок Похилився на ціпок, Нашорошив свої вуха, Що говорять, пильно слуха. Маслючата ж, мов котята, Причепились коло тата, Із-під листя виглядають, Що говорять, підслухають. І Рижки із-попід моху. Прислухаються потроху. А Опеньки балакучі Цокотять собі у кучі, На пеньочку від дубка, Про царя-Боровика: „Оттаке то йому лихо! Підійшла бабуся стиха й з головою капелюха Одірвала аж по вуха!” Маслюк мовив: „То не диво! Ще минулося щасливо. Кожен з нас аж потерпає, Коли бабу тут стрічає. Ходить з кошиком потвора... Ось послухайте: ще вчора Тут в бору вона блукала, Маслюків усе шукала”. .. Тут Сорока: „Де? де? де? Знов до лісу баба йде!” Маслюк зразу: „Боже мій!” Та у листя шурх мерщій. Рижки жовті тільки „Ох!” й заховалися у мох. Печерички ж і Лисички Геть побігли аж до річки, А Опеньки — гай, гай, гай! Провалились... Не шукай! К. ГІерелісна
Page load link
Go to Top