Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Н А Ш Е Ж И Т Т Я РІК VIII. ВЕРЕСЕНЬ, 1951 Ч. 9 Ірина Книш На нових рейках Модерний жіночий рух схо дить на нові рейки. Перейшов ши щасливо період „бурі й ти ску “ в добі „воюючого“ фемі нізму, стає він на шлях пози тивного творення ціннощів на рівні з чоловічою половиною людського роду. Щораз менше в літературі жіночого руху зма гання за ревіндикацію жіночих прав, а щораз більше прагнен ня світла, ясности, правди в майбутньому. Авжеж, причини на те достатні: жіноцтво вигра ло бій за рівноправність, бій, що тягнувся тисячоліття:, в я- кому тріюмфи приходили на зміну розпуці. Сьогодні ніхто вже не виступає з релігійною, філософічною, соціологічною, психологічною чи біологічною аргументацією нижчости жінки, на те зважиться хіба маніяк або оригінал. Теоретично бій ви граний і треба сказати, на ща стя для людства. Бо в невираз них перспективах, що гублять ся на далекому горизонті, ма- йоріє непевна і незнана наша майбутність і на те, щоб її стрі нути і ставити їй чоло, треба буде напруги всіх фізичних, ін телектуальних і моральних сил цілого людства. А дві останні великі світові заверюхи доказа ли, що в нашій добі цивілізації якості жіночої істоти витрима ли блискуче вогневу пробу і що вже трудно собі уявити пасив ність жінки в дальшому розвит ку подій. Хочби й хотіла вона того, не дасть на те своєї згоди суспільність. Автім бій виграний теоретич но. Не вистачає друкованих за конів, замало принагідних полі тичних чи юридичних ствер джень. Треба буде перебороти ще багато глибоко закорінених пересудів, зломити вікову тра дицію недовіря. Тернистий шлях ще не закінчений, але од не певне: ніколи вже не вер неться те, що пройдено. Цей шлях має один тільки напрям — лицем до ясного майбутньо го. Жіночий рух щораз більше визбувається полеміки, зате щораз частіше стрічаємо в ньо му не тільки прагнення, але й здійснення обєктивности у своїх власних справах. Обєк- тивність — поняття, якого до недавна відмовляли жінкам усі, навіть гарячі прихильники їх ньої еманципації. Вважалося, що по своїм психологічним ос новним заложенням жінка до неї нездібна. Не входячи в те, чи були і які були на те докази, слід ствердити таке: людина, яка здобуває, яка бореться за щось, що вважає найсвятішим своїм правом, огорнена палю чим бажанням перемоги — і так званий обєктивізм — дуже ча сто є тоді нічим іншим, як пере ходом на позиції противної сторони. Але раз перемога ося- гнена — тоді відпадають пси хологічні передпосилки субєк- тивізму, необхідні в кожній бо ротьбі, хто б за нею не стояв, жінки чи чоловіки. Коли сьо годні жіноцтво в щоденній жит тєвій практиці самоутверджу ється в переконанні своєї здіб носте виконувати важливі су спільні функції, донедавна для нього закриті, коли спільно з чоловіками рішати мусить про політичні, соціологічні й еко номічні проблеми нашої доби — не дивниця, що забуваються давні гасла, давні методи діян ня відходять на склад до арсе налу, відбувається невидний пе рехід на нові становища і ро диться бажання пізнати правду в її обєктивній вартості, на скільки вона взагалі можлива. Довга і страшенне важка бу ла дорога. Як далеко сягає істо рична свідомість, жінки були підпорядковані чоловічій волі. Не тільки сама фізіологічна структура дала нам таке понят тя жінки. Куди більш могутнім фактором у викуванні того по няття була історія, тисячі літ людського існування. Ані жінки ані чоловіки в своєму теперіш ньому суспільно-психологічно му понятті не є — і не були - поняттям-абсолютом. їх можна розуміти тільки через призму релятивізму, на них склалися довгі покоління взаємовідно син, взаємодії в спільному сус пільстві. І треба сказати, що для жінки укладалися вони не надто сприятливо. На її довге-предовге нехту вання мала вплив не так приро- дня слабість, хоч без сумніву, під оглядом фізичної сили жін ка, особливо в стадії переходу з доісторичного життя в добу цивілізації, не могла рівнятись з чоловіком. Теж і її фізіологіч ні функції не завжди дозволяли їй на рівний старт. Але цікаво, що навіть якби прийняти це за підставу жіночої „нижчости" в життєвій боротьбі за існування, — це показалося невистачаль- не. На допомогу в духовому за- кріпощенні жінки прикликано перш усього релігію, а потім і філософію. Деякі релігійні си стеми в начало своєї науки по клали тезу про інтелектуальну й моральну меншевартість жі нок, як от юдаїзм та іслям. Від 5.000 літ кожен жид щоранку повторює молитву: „Благосло венний хай буде Господь, що не сотворив мене жінкою“ Якої треба сили, щоб зломити цю несправедливість, освячену пя- ти тисячами літ! Коли читаємо в Корані, що „Бог сотворив жінку на потіху чоловікові по цілоденних тру- дах“ — сьогодні це тільки ус мішку в нас викликає. Але міль йони людей, людей добрих і ос вічених, справедливих і чесних, жили в атмосфері такої релігій ної доктрини, творили суспіль ні звичаї, суспільну мораль, праводавство — під враженням і санкцією такого божого сло ва! Колись Пітаґор викував фра зу: „Існує принцип добрий, з якого вийшли порядок, світло і чоловік. Існує теж принцип злий, що породив хаос, пітьму
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
