Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
_ о Окружна Рада С УА в Ню Иорку На недавньому показі народ ної ноші в Ню йорку предста вилась -нам голова Окружної Ради СУА у вбранні з Угнівщи- ни. Ми подивляли її постать у розмашистій „венгерці14, ціка во вивязану голову, миле об личчя, підчеркнене „добрим" намистом. Поважно й гідно дя кувала вона виконавцям свягга матері й численним гостям, за криваючи свято. Оце свято матері, що згур тувало найповажніші мистець кі сили (школу Валентини ГІе- реяслав-ець, солістку Євгенію Винниченко-Мозгову) та виве ло прегарний показ народньо го вбрання, -було ділом Окруж ної Ради СУА. Притягнувши до співпраці Лігу Молоді Півн. Америки, Окружна Рада .поко ристувалась силами тут .родже них дівчат до виведення строїв. Це й послужило підставою до основної інформації про на родне вбрання та зазнайомлен ня їх із його правилами. Окружна Рада СУА -постала в Ню Йорку у 1940. Перед тим усі місцеві Відділи тісно спів працювали з Екзекутивою СУА і творили немов „прибічну ра ду". Згодом це дало почин до створення окремого надрядно- го (Гурта з по-гіійною Юлією Яремовою на чолі. Того ж ро ку Окружна Рада вступила до Нюйорської Федерації Жіно чих Клюбів. Делегаткаю до цієї Федерації стала п. Іванна П. Бенцаль. Від того часу Окружна Рада СУА діє після наміченого пля- П. Іванна П. Бенцаль, голова Окруж ної Ради і референтна суспільної опіки СУА, у вбранні з Угнова, що його ви водила на показі народньої ноші в Ню Йорку. На голові повязана хустка з „чубом”. Біла сорочка з виклада- ним коміром та справжнім „добрим” намистом. Вгорнена в жіноче хутро, темносиню „венгерку”, підбиту си вими баранками. ну. Це є — обєднання існуючих тут Відділів для спільних ви ступів, виконання особливих завдань та репрезентація в Фе дерації Жіночих Клюбів. II. Іванна П. Бенцаль очолює Окружну Раду й досі. Повних десять літ стоїть невтомно на чолі товариства, виконуючи й інші громадські праці попри те. Бо п. Бенцаль є від 1945 р. го ловою Жіночої Секції ЗУАД Комітету. Від лершої хвилини, як почалася допомогова акція скитальцям, вона станула в проводі її. Тисячі „б'ЄЙлів“ ви пакуваного вбрання, стільки ж пачок харчів пішли за її й її співробітниць старанням до Ев- рипи. Коли ця акція припини лась внаслідок приїзду ски- тальців, перейняла вона -працю при зустрічі кораблів. Як аси стентка секретарки ЗУАД Ко мітету п. Іванна Бенцаль пра цює вже довший час та вітає багатьох новоприбулих, улег- шуючи їм перші їхні кроки на суші. Перед Окружною Радою СУА тепер нове завдання. У жовтні ц. р. лл-янує вона величаве свя то Наталі Кобринської в 100- літні роковини її народин. Вже тепер іде приготування до цьо го виступу, що згуртує най кращі мистецькі сили та гідно звеличає роковини нашої піо- нірки. молодості. Цей вчинок став од ночасно карою. — Кара:" Може бути взагалі того роду кара? Хто ж тоді ка рає? Дурниці! Це просто страх перед судом і вязницею. Все! За вікном сопів вантажний поізд. Бил оглянувся кругом се бе. Всі робітниці були зайняті своїми справами. Кому ж із них цікаво було глядіти за мовчаз ним дідом? Жінка з „одинад цятоїu пильно слідкувала за роботою. Усе ж таки, звідкіля той страх? Почуття небезпеки ніколи не було в Била імагіна- цією. Коли зродився страх, то, значить, для цього була серйоз на причина і треба було насто рожити всю чуйність, щоби не попастися туди, куди не хотіло ся йти. Це так якось завжди бу ло в Била. На протязі більше сорока років блукаючи в гуща вині власних пристрастей, по чуттів, міркувань, він відкривав безліч тайників у собі самому, що вони існують, а одночасно не хотів їх признавати. Усе це йшло врозріз із діялектичним матеріялізмом, що його він пристрасно зубрив ціле життя в погоні за виправданням свого злочину, а признати людину чимсь більшим, як складною машиною, зовсім не лежало в його інтересі. — Звідкіля пливе небезпека? Хто знає тайну минулого? Бил перейшов біля всіх ма шин туди та назад. Усе було та ке саме, як день-у-день, як було вчора, як буде завтра. Але по зірність незмінносте не приспа ла старого лиса. Він настороже но, із злістю нюшив довкруги себе й поглядом відшукав „о- динадцятку“ Робітниця підве ла очі та приязно посміхнулася. — Неймовірно гаряче! — ска зала вона вголос з якоюсь осо бливо співучою інтонацією, з якою ніхто не говорив з уро дженців того міста. Бил завва жив, що вона дуже акуратно та з великою вправою виконує свою роботу. Акуратність була слідна також в її цілому вигля ді. Навіть очі в неї справляли враження свіжого вимитих у якійсь особливій воді, бо роз сівали кругом тепло та лагід ність. Але... одночасно вони були такі проникливі, що Бил більш не сумнівався: небезпе ка чигала на нього саме від цих очей. — Ти приїхала сюди з Тек- сас? — запитався він у жінки і зразу пожалував. Він же ж зра див себе самим тільки своїм пи танням.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
