Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Жіноча Служба Україні Бажаючи зібрати дані про жіно чий рух на рідних землях підчас війни, звернулись ми до відомої в Галичині діячки п. Марії Біляк, що живе тепер у Филаделфії. П. Біляк стояла довгі роки у проводі жіночого руху. Підчас війни виявила себе в „Жіночій Службі Україні”, а на скитальщині очолювала Обєд- нання Українських Жінок англій ської зони Німеччини. Нижче місти мо короткий огляд діяльности „Жі ночої Служби Україні”, що постала саме 10 літ тому. Із /приходом большевиків в 1939 р. до Галичини згасло все українське політичне й куль турне життя. Члени управи на ших товариств розбіплися в перших днях, втікаючи на за хід, або зміняючи місце побу ту, а часто-густо й прізвище. Така сама доля постигла й жіночі організації, а в першу чергу Союз Українок у Гали чині та на Волині. Члени управ, що не веліли в час затерти слі дів за собою, тяжко дотерпіли, бо в більшості пішли на за слання. Нашим великим обовязком тепер є — зібрати докладні ві домості про цих активних жі нок. Слід зареєструвати факти, хто, коли й де вивезений чи а- рештований. Є вістки, що деякі вернулись у рідні місця, але більшість загинула на далекій чужині. Існують також листи вивезених, що в них вони опи сували страхіття дороги та важ кі життєві умовини заслання. Все це треба би збирати й збе рігати. Публікувати -ці речі ще за ризиковно, бо ми знаємо з .практики, яка б їх доля стріну ла за те! Колись може з цього постати великий твір про мученицький шлях української жінки. Це ж наші сестри і співробітниці, що йшли до громадської праці з найкращими намірами, давали зі своїх сердець усе, що мали найкращого для своєї спільно ти. За те своє хотіння, за лю бов до рідної землі знайшли вони свій кінець у тайзі Сибіру чи пісках Казакстану. Рік 1939 застав загал україн ських жінок на західніх зем лях вловні підготованими до громадського, а частинно й до політичного життя. Ліквідацію жіночих організацій відчуло жіноцтво дуже болюче та ко жен знав, .що це не час іні мі сце на голосний протест. Тому в перші ж дні по відвороті чер воної армії зібралось стихійно львівське жіноцтво на нараду, скликану ініціятивною групою, з Константиною Малицькою на чолі. Рішено створити 3-степен- hv організацію. На внесок К. Малицької прийнято назву ор ганізації „Жіноча Служба У- країні”, іцсГ була поділена на гол. управу, відділи й гуотки. На нападі вибрано Гол. Упра ву „Жіночої Служби Укпаїні” на край і на місто Львів. Голо вою на край стала Константи- на Малицька. Посадник міста Львова зале- галізував цю організацію і во на почала діяти. На заклик гол. управи стали творитись відділи, а опісля гуртки Жіночої Служби У- країні. Очевидно, найскорше відгукнувся галицький край, бо легше було наладнати звязок і комунікацію. В кілька місяців пізніше -головній управі Ж.Сл.У вдалося навязати контакт із жінками центральних земель У- країни й потворити відділи Жі ночої Служби Україні по дея ких більших осередках. До крайносте утруднена комуніка ція -не дозволяла на ближчий контакт із молодими клітина ми. Міжтим край домагався іпо- мочі в організації^Дойно зпо- чатком вересня 1941 показа лась можливість перших орга нізаційних поїздок на північні терени. Яворівщина, Жовків- •щина, Городеччина вкоротці поставили 20-30 гуртків, окрім відділів ло містах. У вересні організаторка гол. управи виї хала в лоїздку на Поділля, за хоплюючи своєю турою майже всі більші міста. Знаючи з досвіду вагу прав- ного оформлення організації, гол. управа випрацювала „тим часовий лравильник”, що нор мував відносини і працю ниж чих клітин. Організація розро сталась, праці прибув-ало. Здо- ровля голови К. Малицької ви магало відпочинку і по усту- пленні її обняла лровід органі зації у вересні 1941 Марія Біляк. Загальна організація україн ського життя ставила свої ви моги. Новий окупант не лого- дився на самостійну жіночу ор ганізацію. Розуміючи це, голов на управа ЖСУ зголосилася до Українського Краєвого Коміте ту, проіпонуючи свою співлра- цю в рямках УКК, застерігаю чи за собою становище само стійного відділу. У другій по ловині жовтня гол. управа Жі ночої Служби Україні перене сла своє урядування до будин ку Укр. Краєвого Комітету, а голова ЖСУ стала керманичем Відділу „Жіноча Служба Укра їні” при Укр. Краєвім Комітеті. Так оформлена жіноча органі зація існувала до Д9. квітня 1942 року. Що ж зроблено за 8 місяців існування Жіночої Служби У- країні? Після відходу червоного оку панта запанували всюди на зах. Україні розпука й хаос. Не бу ло родини, що не потерпіла б втрати своїх близьких. Жінки бігали по тюрма,х як божевіль ні, з розхрістаним волоссям, шукаючи своїх найдорожчих у стосах трупів. Можна собі уя вити загальний розстрій, коли на 9 членів управи ЖСУ було аж 6 жінок, які іпотратили сво їх одинаків. їхні прізвища лег ко встановити. І дивно — здавалось би, -що жахлива трагедія заломить наш нарід, а зокрема жінок. Та на впаки — до праці в жіночій ор ганізації зголосилася така скількість жінок, зовсім нових і до тепер в жадній організації невиданих, що я не бачила в своїй громадській практиці по дібної ситуації. А ті, що по терпіли найбільше, .хапали за найтяжчу і найбільш невдячну лрацю. Була й маса таких, що не потерліли особистої траге дії та глибоко відчули загаль ну й виконували все, що їм до ручено. Всі хапалися за діло, яке б воно не було. Так неначе б старалися надолужити втра ту, що її лотерпів наш нарід. .В таких переломих хвилинах’' нещастя потрясає людьми до глибини і подвоює народнку енергію. Тому й не диво, що за ко роткий час існування ЖСУ веліла перевести велику пра цю в ділянці організаційній.
Page load link
Go to Top