Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Золотаве та ворсисте та широке та рясне запяло ліщину листя — навіть зір не прозирне. А під листям тихо-тихо на тонень ких гілочках причаїлися горіхи у зе лених кожушках. Ой, горіхи, не сховатись, хоронись, не хоронись — як наскочим ми, ма лята, в мовчазний осінній ліс... Затремтить ліщина сміхом, різно барвно зацвіте... Не сховаються горішки попід листя золоте. Ой, поглянь, які хороші! Та усе по два, по три! Лесь у шапку, Дарка в кошик... От і радість дітворі! Петрик тягне повну торбу, Галя в пелену збира. Сонце тихо суне вго ру — вже й обідати пора! От малеча вся зійшлася — повні кошики в руках. — Тільки де ж це наша Тася, ме тушлива та метка? Заховавшися під гілку, під кущем в рясній траві, Тася дивиться на білку, що ось мелькає в листві. Тася стиха ледве диха... ворухнути ся — біда! А звірок гризе горіхи й шкаралупку викида. Стриб на гілку, вигне спинку, розкошлатить довгий хвіст та з ліщинки на ліщинку, та з-під листячка — під лист! Та така ж мала та спритна та забав на та прудка... Час збігає непомітно — все б дивилась на звірка. Тільки чути — кличуть: „Тасю!”... Підвелася — білка стриб! Вмить мет нулась, подалася в лісовий зелений глиб. А до Тасі діти з сміхом: „Що ж ти, Тасочко сама? Де ж усі твої горі хи?” — А горіхів і нема. — Ах, ти ж білко-сіра спинко! Що ж ти Тасю підвела? Через тебе цю торбинку я порожню принесла! Та сміється Тася рада, бо малі при ятелі — Дарка, Лесь і Петрик радо всі горіхів їй дали. Наталя Забіла - - А ' В & .... КУРОЧКИ На подвірї курочка Ціп, ціп, ціп. Ось Маринка й Юрочка кришать ціпкам хліб. Ціпки бачать кришечки, дзьобики — тук-тук. Весь шматок, ой, лишечко, вихопили, з рук. Н. Забіла ОЩАДНА БІЛОЧКА Були собі дві білочки, дві сестрички, старша й менша. Лісом мандрували, по деревах стрибали, шукали смачних горішків. А восені в лісі на ліщині го рішків чимало, самі знаєте. Не лиш білочки, але й малі діти ходять у ліс на горіхи. То старша білочка, як, бувало, най де кілька горішків, одного-два зїсть, а решту занесе в дупло, запорпає в мох, заховає. А менша що знайде, те й зїсть. Доки була лагідна осіння погода, то ще нічого! Менша білочка голоду не боїться; як зголодніє, стрибне на гілку ліщини, і обід готовий! Та ось, раз вітри привіяли сльоту. Хмари сірими плахтами сунуться по небу, плачуть дощем. Вся деревина стоїть мокра. По стовбурах, по га луззі, з пожовклого листя стікає вода. Ой, як непривітно! Білочки-сестрички одна до одної попригортались у дуплі. Краще спати, ніж по мокрому лісі хо дити! Та ба! Спати можна, але їсти хочеться! А менша білочка на голод дуже нетерпляча! От, вона виставила носика з дупла на дощ і аж затруси лась від неприємности. — Ух, як погано, мокро, холодно! А я голодна! Сестричко, скажи, що буде сьогодні з нашим обідом? — А що ж? Нічого! — відповідає старша білочка підсміхаючись. — Бу демо постити! Менша білочка заплакала: — Я не вмію постити! В мене в животику по рожньо! Якби я наїлась вперед, то, може, я тепер і постила б... А я го лодна! Тоді старша білочка стала порпати на дні дупла в моху й добула кілька горіхів: — Прошу, сестричко, до о- біду! Менша білочка дуже зраділа, а ще більше здивувалась: — Звідкіля ти їх маєш? — Та що ж! Всіх горішків не пої дала, щадила, на чорну годину від кладала, — каже старша білочка. — О, ти мудра! — похвалила мен ша білочка. — А я до цього якось не додумалась! Відтепер і я буду робити так, як ти, — буду ощадна. Роман Завадовим ЗАГАДКА Прийшла в ліс Плетяна, Шукати того пана, Що білий кожух, Рудий капелюх. •( 9 исіл і мито}},) ПО ГОРІХИ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top