Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
ОСІНЬ Ой, сонечко, світоньку Де ти є? І за чим та хмаронька Сльози ллє? Чому вітер сердиться Аж реве? Нащо із берізоньки Листя рве? Чому вянуть квітоньки На лугах? Де поділись пташечки У гаях? К. Переліс ПОКВАПНИЙ По саду я раз гуляв Поміж груш і слив Спілу грушечку підняв, Лакомо вкусив. н а ЯБЛУЧКО Зеленою муравою, холодком, Котилося яблучко беріжком. А я теє яблучко підніму, Із роси, холодної обітру. Ще на ньому сонечка теплий слід!! Подарую лялечці — на обід! Ів . Савицька ТИНОК (рухлива гра) — Ой, хто буде мені помагати? — Ой, хто буде тинок заплітати? Наш дід зажурився Тинок завалився Нема його й сліду. — Не журіться діду! —Ми будем скакати Тинок заплітати. Проказавши, чи проспівавши цей віршик, — діти стають в ряд на від далі витягнутих рук одне від одного. Це — кілки. Дитина, що стоїть остан ня в ряду — починає обскакувати ,,кілки” на одній нозі так, як у тину обплітають (як городять) себто: стри бає спереду одного кілка, а потім по зад другого і т. д. Коли дострибає до першого в ряду кілка, тоді сама стає к'лком, а починає стрибати інша ди тина, що стоїть остання в ряду. Гра кінчається, коли всі діти по черзі пе- ргстрибають. Коли дітей мало, то можна, (як гра ють у хаті) становити стільці за мість дітей-,,кілків” Меншенькі діти, яким важко ще стрибати на одній но зі, — оббігають кілки. Хто не доскаче до кінця — дає „за- ставу”-фант і виходить з гри. По закінченню гри — розграють ,,застави”-фанти, як звичайно. Записала Одарка Романова А у груші тій оса Шпиг мене у ніс ... Ніс напух, мов ковбаса Щастя, що не тріс! Р о л я н и к ОСІНЬ У ГОРОДІ Вийду я на грядку У городці своїм: Відцвітають квітки По городчику всім. Ой, ви, квіти, квітки Ой, пахучі мої! Бліднуть ясні зірки Жовкнуть пишні гаї. йдуть осіннії дні, Холодок настає — Час на сховок мені Дати сімя своє. Р о л я н и к ПЕРШЕ ЯБЛУЧКО Вчора перше яблучко доспіло, Аж увесь садок зарумянило. А сьогодні позбігались дітки Та й зіпвали яблучко із вітки. Хоч зіовали, то його не їли, Загорнули в полотенце біле... І дали маленькій Неонілі, Що в лікарні хвора дві неділі. Як дівчатко яблучко дістане, То напевно краще йому стане. Р о л я н и к ПЕРЕПОЛОХ На зеленім килимочку Сидить купочка грибочків: Посередині Лисички, Побіч з ними Печерички Хусточками запялися І за рученьки взялися; Біля них Сморчок-дідок Похилився на ціпок, Нашорошив свої вуха, Що говорять, пильно слуха. Маслючата ж, мов котята, Причепились коло тата, Із-під листя виглядають, Що говорять, підслухають. І Рижки із-попід моху. Прислухаються потроху. А Опеньки балакучі Цокотять собі у кучі, На пеньочку від дубка, Про царя-Боровика: „Оттаке то йому лихо! Підійшла бабуся стиха й з головою капелюха Одірвала аж по вуха!” Маслюк мовив: „То не диво! Ще минулося щасливо. Кожен з нас аж потерпає, Коли бабу тут стрічає. Ходить з кошиком потвора... Ось послухайте: ще вчора Тут в бору вона блукала, Маслюків усе шукала”. .. Тут Сорока: „Де? де? де? Знов до лісу баба йде!” Маслюк зразу: „Боже мій!” Та у листя шурх мерщій. Рижки жовті тільки „Ох!” й заховалися у мох. Печерички ж і Лисички Геть побігли аж до річки, А Опеньки — гай, гай, гай! Провалились... Не шукай! К. ГІерелісна
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
