Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Від скрипки - до скрипки Вулицями Вінніпегу блукав якийсь невідомий продавець- музика. Він торгував скрипками й коли хто зважився купити в нього таку за 5 дол., то він до давав ще кілька вказівок гри. Оце й був перший інструмент, що його купили Греськи ма ленькій Дані. їй було тоді 5 літ. Перші вказівки невідомого продавця не впали в порожне чу. Малі ручки дитини видобу вали неймовірні згуки з деше вого інструменту. Вона починає вчитись і на найближчому зма ганні за стипендію консервато рії в Шикаго добуває її. Перед нею відкриваються двері до се- ріозних музичних студій. Дана вчиться. Вона все ще користується своєю першою, щасливою скрипкою. Та на му зичному фестівалі в Шикаго почув її відомий фабрикант ін струментів. Зворушений її то ном, він складає їй у дарунку тисяча-долярову скрипку свого виробу. Тільки що три-чверте- вого виміру, бо її ручки ще не могли охопити нормального формату. Коли Дані минуло чотирнад цять літ, вона зважується на ви ступ у батьківському місті. Це був знов музичний фестіваль, що промостив їй шлях. Після того часопис “Виннипег Трі- бюн” влаштовує їй самостійний концерт із метою добути їй до сконалий інструмент. У висліді прегарна скрипка Мішель Де- конне. Але не тільки те. Бать ківське місто дальше чувало над її розвоєм. На пропозицію Жіночого Музичного Клюбу складає фонд на дальші її студії в Ню Йорку. Дана переїздить туди. Піяс- тро, скрипак і концертмайстер Фільгармонії в Ню Йорку бе реться за її навчання. Чотири роки важкої праці під його ру кою дають їй напрям і завер шення. У 1946 р. вона знов вер тається в батьківське місто •— показати свій рівень і свою вдяку. З гордощами повитала її товпа, що залила залю вщерть. її крихка постать у бі лій брокатовій сукні, зладженій для неї в Лондоні, здавалась кожному мешканцеві рідною й дорогою. А що відчули її зем Скрипачка Дана Ґресько, канадійка українського роду ляки, уродженці України, що з їх крови випила вона свій та лант? Вже в черговому році сліду вав дебют її в Ню Йорку. Він відкрив їй дорогу до Леополь- да Мітмана, піяніста, що аком- паніював скрипковим славам. Він уже не їздив із концертами, але для Дани змінив свою пос танову. З його піддержкою слі дував у 1948 р. виступ, від яко го тремить серце кожного му зики — у Карнеґі Гол у Ню Йорку. На цей дебют дістала вона від одного збирача-музи- ки в позиці справжнього Стра- діварія. Та цей виступ приніс їй — окрім захопленого відгуку пре си — ще один поклін рідного міста. У тому ж році Дана ді стає чв дарунку справжню скрипку Монтаняна з датою 1730 від м. Вінніпегу. І коли во на восені 1948 починає своє перше концертове турне по Ка наді, в її руках звучить уже ін струмент, гідний перших мист- ців світу. Своє повноліття святкувала вона вкупі з публикою на кон церті в Торонто. Дорога веде ї через Монтреал і Оттаву, де на концерті вітає її губернатор Канади. Канада горда на цю дочку української крови, що виросла в музичну славу. Чергове турне 1949-50 повело її від океану до океану. Кана- дійський слухач мусів почути її гру. Стільки надій та споді вань вложила в неї ціла країна! Зпід її смика виливалась музич на туга її українських предків, що чарувала канадійську північ своїм летом. Дана більш усього любить українську народню пісню. “В ній криється наше минуле й від чуття майбутнього, зариси у- країнського краєвиду, народня мудрість, і світ відчувань, од ним словом — справжня душа народу. Тільки тоді, коли я чую українську пісню, жалію, що я володію лише скрипкою, а не голосом!” Але в Дани є ще й інші зами лування. Вона є визначним чле ном Фундації Музичної Терапії в Ню Йорку. У шпиталях Мен- гаттену вже знаюють її тендітну постать. їй приходиться часто грати у шпитальній залі. Це до- (Продовження на стороні 10)
Page load link
Go to Top