Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
посивіла брунетка з різким, ра совим профілем, жовтавими білками великих, характери стичних очей. Не було в неї вже тієї аристократичної че- пурности, як на знимках із мо лодих літ, але все ще віяв від неї якийсь чар достоїнства, який і тепер,'як і колись, поло нив серця. Вона очевидно, була вже недужа, хоч я ніколи не па- мятаю, щоб вона лежала або лікувалась. іВираз очей був на- загал нездоровий і неспокійний аж болісний. На тонких довгих руках жили були набряклі, пальці тремтіли. З дому вихо дила все тільки з паличкою в руках — мабуть із конечности. Скаржилася, що пишучи, про пускає букви та слова, а часами забуває думку в половині. Всі дрібні життєві труднощі брала дуже песимістично і це в неї скріплювалось та дуж-е затрої- ло їй останні літа. Безперечно, що життя в глу- ші, серед прихильного їй, але за дрібного для неї оточення, мусіло бути для неї тяжке. Ні чого, окрім дому не вязало її з .провінціональним Болеховом. Цілим своїм я вона жила в ши рокому світі та мала ще досить сили й охоти для контакту з ним. Незрозуміло, чому вона не переїхала до Львова, де ма ла би багато більше можливо стей проявити та задоволити себе. Дуже можливо, що це була зайва боязливість чи вистачить їй засобів до життя. Це в неї дуже сильно проявлялося, а зчасом це прямо перейшло в манію. Не було одначе для цьо го підстав, бо вона була відно сно добре забезпечена. Окрім дому в Болехові мала ще дру гий у Снятині здається та ЗО моргів доброго поля, яке ви- ■наймала. Мала якусь готівку в банку та мабуть і в хаті й дещо дорогоцінної біжутерії. (В неї був прекрасний комплет із аме тистів, якого колись носила до золото-жовтої, ампірної атла сної сукні на двірському балі у Відні. По її смерті я бачила йо го в сестрінки Орисі). Здається теж, що наскільки вона в духо вому розумінні була зріла й са мостійна, настільки в буденно му непорадна. Батько, а корот кий час і її чоловік, старалися; відтяжити її від клопотів бу денідини, а коли вона залиши лась сама, намагалась радити собі перебільшеною ощадні стю. У справах матеріяльних вона нікому не довіряла й була дуже скрита. Можливо, що їй так важко було виїхати з Бол-ехова, бо там була могила її найдорож чого (приятеля — батька, що любив і і за людські вартості та дав їй змогу рости й розвива тися як людині. Цей контакт із ним власне й ніколи не урвався. Осиротівши остаточно, по йо го смерті, вона зацікавилася модним тоді спіритизмом і ві рила, що це дасть їй змогу під держати дальше звязок із по- мершим. Треба признати, що де не пере йшло в неї в дивацтво, як у той час нераз із людьми бувало. Пригадую, як під настрій опо відала, що до -цього засобу звертається дуже рідко, тільки в часи виняткових труднощів або пригноблення. Сідала тоді непорушно в темній кімнаті з олівцем у руках й піддавалася спеціяльному настроєві, в яко му старалася відірватися від дійсности та зблизитися ду шевно до батька. Вона поволі починала відчувати його заспо кійливу близькість, яка скріп ляла її на довший час. Часами бувало, що несвідомо для неї, рука її написала декілька ко ротких слів відповіді. II. В тих часах, коли я памятаю, Ко'бринську, життя її було не легке. Вона -була хвора, осаміт- нена як людина, безнастанно заклопотана іматеріяльними справами. Боялася старости, яка невмолимо зближалася, не дуги і смерти. Розчарувалась у багатьох людех, стратила на дію на сповнення своїх плянів. Потребуючи душевного про стору, жила в глуші, в понуріій, ні-б'и омертвілій хаті, що згаду вала кращі, але безповоротно минулі часи. Але якраз на тлі цього всьо го тим яркіше зарисовувалась її непересічна духовість, яка ні би розсвітлювала собою важку дійсність. Як тільки починала говорити іпро щось неособисте, ставала ніби другою людиною, живою, палкою, цікавою. На кожну тему вона мала так бага то сказати а все цікаве, дотеп не, збагачене безліччю цитатів із прочитаного, послуханого та передуманого в багатому жит ті. А все це так природно, без пози й патосу, екзальтації. Досі памятаю її з тією дотепною півусмішкою, із якою підхоп лювала все гумористичне та зерна здорової мудрости про столюддя. Тонкий обсервацій ний змисл надавав спеціяльної вартосте її міркуванням. її зацікавлення були дуж-е широкі: мистецькі, суспільні, загально-національні та загаль- но-людські. Вона була в кон такті з усіми майже визначні шими в той час українцями, а теж і чужинцями, з якими по знайомилась безпосередно ще в молодості або пізніше, листу ванням. Оце широке, цікаве ли стування творило окрему ді лянку в її житті. Здається, що тодішні визначні люди засяга ли часто її думки й поради при рішеннях чи починах. У її хаті ніколи не бракло від відувачів, часто навіть зовсім здалека. Не були це звичайні „гості" й Кобринська витала їх теж без тієї перебільшеної го- стинности, як це було тоді у звичаю. Те, чого ті гості шука ли, була насолода розмови з господинею. Ці відвідини були такі різноманітні, часті й цікаві, що здавалося ніби Болехів, це не глухе містечко десь на бічній підгірській лінії, а вузлова ста- ція поміж Києвом, Віднем, Краковом і Львовом — духови ми осередками тодішнього у- країнського життя. Була одначе людина в най ближчому оточенні Кобрин ської, яка все проявляла непри- вітливість і критичність щодо особи Кобринської — це була її служниця Ґабрися. Стара, воркітлива жінка на кожному кроці, систематично й завзято отроювала Кобринській життя. Кобринська на диво стоїчно зносила ці прикрощі та з до тепом підхоплювала всю гумо ристичність примітивізму Ґа- брисі. Між ними був такий яр кий контраст, як поміж Д он кіхотом і Санчо 'Панзою, тіль ки що в Ґабрисі не було ні слі ду відданости, ані навіть здіб носте оцінити направду демо кратичне відношення1 пані. (Продовження буде)
Page load link
Go to Top