Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2019 WWW. UNWLA .ORG 11 «Повертаючи собі власну історію...» Передмова українського піаніста, доктора музичного мистецтва, лауреата міжнародних конкурсів Павла Гінтов а до концерту з творів українських композиторів «Україна: повертаючи собі власну історію» на фестивалі «Перехрестя» в Лінкольні (штат Небраска). П рограма має назву «Повертаючи собі власну і сторію». Не я її придумав, але важк о було надати їй влучн ішу назву. Дозвольте мені пояснити, чому. Укра їну називають «хлібним кошиком Е вропи» за її плодовиту землю. Кажуть, якщо встромити палку в українську землю, вона розквітне і даватиме плоди. Звісно, це перебільшення. А ле в тій частині світу кожна держава, яка намагалась стати локальною наддержавою, вважала за необ - хідність володіти Україною. Протя гом століть іноземні армії марш ували Украї ною, а уряди намагалися диктувати україн цям свої закони. Що вам потрібно знати про українців: вони дуже в перті та не люблять, коли їм хтось вказує, як жити. Тому Україна постійно по в ставала, українці постійно боролись за свою не за - лежність. Але ця в пертість грала з українцями і поганий жарт. Бо , як кажуть у нас, там де два українці — там три гетьмани. Протягом століть лідери українських визвольних рухів не могли порозумітись. Іноді через різне бачення майбутнього, іноді через власні амбіції. Наш видатний поет ХІХ ст . Тарас Шевченко писав: « Коли діждемось Вашингтона З новим і праведним законом ?» Українці по в ставали, але починали сва ри - тись між собою і програвали потужному ворогу. А к оли вас захоплює зовнішній ворог, він не тільки встановлює свою владу і свої закони. Він також намагається знищити вашу культурну ідентичність, щоб ви забули, хто ви є насправді. Доки я ще не почав говорити про справді темні сторінки нашої історії, дозвольте мені на - вести такий приклад. Російська Імперія мала звичку надавати нову назву захопленим те риторіям, щоб через деякий час ніхто не міг навіть згадати, що ці території колись не належали Росії. Територію сучасної України вони назвали «Маленька Росія». І навіть одним словом — Малоросія. На початку ХІХ ст . у Відні Бетг овену спо - добалась мелодія, як у він почув від вуличних музикантів, і в ін написав варіації на її тему. Йому було цікаво, звідки ця мелодія. Я уявляю, що він запитав д рузів, і, можливо, один з них — Андрєй Розумов ський, посол Російської Імперії — розповів йо му, що це відома народна пісня. Але він не сказав «ук - раїнська пісня ». Ві н сказав «малоро сій - ська». І Бетг овен так і записав: « Kleine Rus - sische Lied » — «М а - ленька росій сь ка пісня » . Що це взагалі означає? Пі з ніше ре - дактори не знайшли відповід і на це за питання, ви кинули «маленька» і опублікували як «Варіації на російську тему». Але ж це одна з най відоміших українських пісень, яку співають українською мовою! Інший приклад. Чайковський написав Другу Симфонію, де використав українські на - родні пісні. Композитор прові в багато часу в Україні і любив українську культуру. Але, за звичкою того часу, він назвав симфонію «Малоросійська». І нині , коли ви йдете на кон - церт симфонічного оркестру, який виконує Маленьку Російську Симфонію, ви питаєте себе: «Щ о ж саме є маленького у цій симфонії, яка звучить майже 40 хвилин? » Чи , мож ливо, Чайковський написав ще й Велику Російську Симфонію, яка триває ще довше? Звісно, ні. Правильни й переклад назви цієї симфонії — «Українська». Так, це дещо дивні приклади. А ле, думаю, ви вже починає те розуміти, чому не часто чули про українську культуру. А ми ще не говорили про вбивства найталановитіших українських митців, про репресії проти української інте - ліґ енції — про свідом е нищення української культури. Україна стала незалежною лише 28 років тому. Ми ще тільки почали відкривати для себе те, що було сховано ві д нас протягом деся - тиліть. А це — великий і різноманітний пласт академічної культури, яка є частиною е вро - пейської так само, як польська, чесь ка, іспан - ська, італійська тощо. Деякі композитори, твори яких ви почуєте сьогодні, були б дуже зд ивовані, якби їм роз - повіли, що у 2019 - му р . їхню музику гратимуть у Лінкольн і, штат Небраска, перед повн ою за - ло ю людей. І я дуже вдячний за те, що ви про - в одите цей вечір саме тут. Сподіваюс я , ви отри - маєте задоволення від нашої програми.
Page load link
Go to Top