Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2019 Володимир Озаркевич — культурно - громадський діяч, священник Безперечно, біографія видатної осо бистості на тлі епохи – найкраща ілюстрація процесів, яким випало переписати геопо літичний устрій Східної Европи нашого часу. У зв’язку із закладом старого світу, постав вибір – «модернізуйся або відступи». Почи налися великі змагання за право гідно увійти у ХХ ст. Очевидно, кожне суспільство у своїй основі є традиційним. Проте, динаміка куль турного та інтелектуального, соціального та економічного розвитку визначає його модер ність, а отже – життєздатність та конкуренто спроможність. У середині ХІХ ст. в Галичині вельми поширилася москвофільська тенденція. Задля її поборення, посилилися українофільські заходи, що, завдяки титанічним зусиллям, да ли разючий результат: на час смерті Франка прийнято було вже говорити, що «українці завоювали Галичину». Однозна чно, що до визначних вислідів боротьби за право гідно почуватися у колі цивілізованих народів безпосередній стосунок мають вихідці з родини Озаркевичів. Об’єктом моєї уваги у даній розвідці постає непересічна особистість Володимира Озаркевича. Син о тця Іва на Озаркевича (1826 — 1903), де путата галицького сейму та австрійського пар - ламенту, і Теофілії Окуневської (1830 — 1904), народжений у с. Белелуї (Снятинського р - ну Івано - Франківської обл.). Володимир — старший із п’ятьох дітей, що дожили до зрілого вік у (з одинадцятьох народжених). Хлопців батько посилав у вищі школи Львова, Чернівців і Відня, а дівчата при його допомозі здобували освіту переважно самотужки. Ось діти, що примножили родинну та національну славу: Володимир Озаркевич (1853 — 1912) – греко - католицький священник, культурно - громадський діяч; Наталія Озаркевич – Кобринська (1855 — 1920) – культурно - громадська діячка, піонерка жіночого руху в Галичині, письменниця; Лонгин Озаркевич (1859 — 1940) – адвокат у м. Городку, громадсько - культурний діяч , муж Олесі Бажанської - Озаркевич (1866 — 1906) – письменниці, піаністки, культурно - громадської діячки; Євген Озаркевич (1861 — 1916) – лікар, культурно - громадський діяч, дійсний член НТШ; Єронима Озаркевич – Величко (1865 — 1937(?) – колекціонерка народних мистецьких виробів, культурно - громадська діячка, дружина географа, історика - економіста та педагога Григорія Величка (1863 — 1935). Володимир у 1879 - му р. закінчив духовну семінарію та став сотрудником при своєму батькові у Белелуї. За два роки до цього ст арався про руку доньки священника у с. Лолин (нині Долинського р - ну Івано - Франківської обл.) Михайла Рошкевича Ольги. Як відомо, після арешту І. Франка 11 - го червня 1877 - го р., обшуку в домі пароха та відрахування нареченого з університету, батько вимагав, аби молоді люди зреклися своєї мрії про спільне родинне життя. Проти волі родичів, О. Рошкевич продовжувала листування, а навіть таємно зустрічалася з І. Франком... По кількох наполегливих поїздках, В. Озаркевич отримав згоду на одруження. У листі від Ольги Рошкевич до Івана Франка читаємо: «Івасю, мені здається, що сли ти мене любиш, то повинен єсь бути рад з того. Преціж я буду вільна, свобідна, мені буде добре з ним. Правда? Ти забаг волі, і сидів єсь за то 8 місяців! Ну, а п. Озаркевич преціж не тюр ма, я краще скуплю свою свободу. Тебе люблю, ти ми показав дорогу, куди йти, а він (Озаркевич) отвирає ми ворота, що стоят заперті передо мнов». Оповідали, що сам Володимир був закоханий у дочку бідної священничої вдови, проте батьки не давали дозволу на ш люб. І Ольга, і Володимир, та й сам Іван (Франко) розглядали план фіктивного шлюбу, а навіть майбутньої комуни. Історія, описана в романі Чернишевського «Что делать?», вражала уяву молоді. Серед активних читачок була і Ольга. Про це – у циклі «Тюремні соне ти» (Франка) (зб. «З вершин і низин», 1893): Колись в однім шановнім руськім домі В дні юності, в дні щастя і любови Читали ми «Что делать?», і розмови Йшли про часи будущі, невідомі . Шлюб Володимира та Ольг и відбувся 14 - го вересня 1879 - го р. в Лолині. Озаркевич забезпечив дружині можливість працювати творчо, мати інтелектуальне середовище, брати участь у суспільному житті, а також зустрічатися й переписуватися з Франком безперешкодно... У 1885 - му р. отця В. Оз аркевича призначили парохом у Новоселиці Долинського, а згодом – Скопівці Коломийського району, у 1887 - му р. – у парафію с. Сільці біля Галича (тепер
Page load link
Go to Top