Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2019 Володимир Озаркевич — культурно - громадський діяч, священник Безперечно, біографія видатної осо бистості на тлі епохи – найкраща ілюстрація процесів, яким випало переписати геопо літичний устрій Східної Европи нашого часу. У зв’язку із закладом старого світу, постав вибір – «модернізуйся або відступи». Почи налися великі змагання за право гідно увійти у ХХ ст. Очевидно, кожне суспільство у своїй основі є традиційним. Проте, динаміка куль турного та інтелектуального, соціального та економічного розвитку визначає його модер ність, а отже – життєздатність та конкуренто спроможність. У середині ХІХ ст. в Галичині вельми поширилася москвофільська тенденція. Задля її поборення, посилилися українофільські заходи, що, завдяки титанічним зусиллям, да ли разючий результат: на час смерті Франка прийнято було вже говорити, що «українці завоювали Галичину». Однозна чно, що до визначних вислідів боротьби за право гідно почуватися у колі цивілізованих народів безпосередній стосунок мають вихідці з родини Озаркевичів. Об’єктом моєї уваги у даній розвідці постає непересічна особистість Володимира Озаркевича. Син о тця Іва на Озаркевича (1826 — 1903), де путата галицького сейму та австрійського пар - ламенту, і Теофілії Окуневської (1830 — 1904), народжений у с. Белелуї (Снятинського р - ну Івано - Франківської обл.). Володимир — старший із п’ятьох дітей, що дожили до зрілого вік у (з одинадцятьох народжених). Хлопців батько посилав у вищі школи Львова, Чернівців і Відня, а дівчата при його допомозі здобували освіту переважно самотужки. Ось діти, що примножили родинну та національну славу: Володимир Озаркевич (1853 — 1912) – греко - католицький священник, культурно - громадський діяч; Наталія Озаркевич – Кобринська (1855 — 1920) – культурно - громадська діячка, піонерка жіночого руху в Галичині, письменниця; Лонгин Озаркевич (1859 — 1940) – адвокат у м. Городку, громадсько - культурний діяч , муж Олесі Бажанської - Озаркевич (1866 — 1906) – письменниці, піаністки, культурно - громадської діячки; Євген Озаркевич (1861 — 1916) – лікар, культурно - громадський діяч, дійсний член НТШ; Єронима Озаркевич – Величко (1865 — 1937(?) – колекціонерка народних мистецьких виробів, культурно - громадська діячка, дружина географа, історика - економіста та педагога Григорія Величка (1863 — 1935). Володимир у 1879 - му р. закінчив духовну семінарію та став сотрудником при своєму батькові у Белелуї. За два роки до цього ст арався про руку доньки священника у с. Лолин (нині Долинського р - ну Івано - Франківської обл.) Михайла Рошкевича Ольги. Як відомо, після арешту І. Франка 11 - го червня 1877 - го р., обшуку в домі пароха та відрахування нареченого з університету, батько вимагав, аби молоді люди зреклися своєї мрії про спільне родинне життя. Проти волі родичів, О. Рошкевич продовжувала листування, а навіть таємно зустрічалася з І. Франком... По кількох наполегливих поїздках, В. Озаркевич отримав згоду на одруження. У листі від Ольги Рошкевич до Івана Франка читаємо: «Івасю, мені здається, що сли ти мене любиш, то повинен єсь бути рад з того. Преціж я буду вільна, свобідна, мені буде добре з ним. Правда? Ти забаг волі, і сидів єсь за то 8 місяців! Ну, а п. Озаркевич преціж не тюр ма, я краще скуплю свою свободу. Тебе люблю, ти ми показав дорогу, куди йти, а він (Озаркевич) отвирає ми ворота, що стоят заперті передо мнов». Оповідали, що сам Володимир був закоханий у дочку бідної священничої вдови, проте батьки не давали дозволу на ш люб. І Ольга, і Володимир, та й сам Іван (Франко) розглядали план фіктивного шлюбу, а навіть майбутньої комуни. Історія, описана в романі Чернишевського «Что делать?», вражала уяву молоді. Серед активних читачок була і Ольга. Про це – у циклі «Тюремні соне ти» (Франка) (зб. «З вершин і низин», 1893): Колись в однім шановнім руськім домі В дні юності, в дні щастя і любови Читали ми «Что делать?», і розмови Йшли про часи будущі, невідомі . Шлюб Володимира та Ольг и відбувся 14 - го вересня 1879 - го р. в Лолині. Озаркевич забезпечив дружині можливість працювати творчо, мати інтелектуальне середовище, брати участь у суспільному житті, а також зустрічатися й переписуватися з Франком безперешкодно... У 1885 - му р. отця В. Оз аркевича призначили парохом у Новоселиці Долинського, а згодом – Скопівці Коломийського району, у 1887 - му р. – у парафію с. Сільці біля Галича (тепер
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
