Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 7 своє визволення втіленням в життя національ- ної ідеї. Таким титаном став Іван Франко, що ввів в літературу селянина і робітника з їх болями і муками, які з ласки Божої, як і всі люди, освічені і не освічені, мають право на вільне життя, як і право на боротьбу за свою свободу, свою незалежну державу. А щоб досягнути цих цілей, потрібна національна ідея, що об’єднає всі верстви народу, як і весь український народ по обидві сторони кордону між двома імперіями, в націю. Франко пише: «Ми повинні – всі без виїмку – поперед усього пізнати свою Україну, всю в її історичних межах!..» В умовах тривалого поневолення укра- їнського народу Москвою, Польщею та Австро- Угорською імперією Іван Франко став предте- чею вольового націоналізму у становленні нації, її самовизначення через національну ідею. Розуміючи, що кожна нація має свої специфічні риси: культуру, традиції, звичаї і свою мову, з яких виковується у віках менталь- ність нації, Франко особливо критично ставив- ся до висловлювань лженауковців про братні зв’язки народів. Франко у гострій полеміці завжди відстоював право українців на ство- рення Суверенної Соборної Держави. На відмі- ну від М. Грушевського, Винниченка, що були в той час за автономію України в складі Росії. До речі, Іван Франко завжди вживав тільки назву Україна, а не як тоді було модно писати Україна-Русь: «Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, – Нам пора для України жить... ... Для України наша любов. Не пора, не пора, не пора В рідну хату вносити роздор! Хай пропаде незгоди проклята пора. Під України єднайтесь прапор! Бо пора – це великая суть, У великій важкій боротьбі Ми поляжем, щоб волю, славу і честь, Рідний краю, здобути тобі! Як тут не згадати пізніше гасло укра- їнських націоналістів: «Здобудеш Українську державу, або загинеш у боротьбі за неї!» Франко переконував, що, для того, щоб нація досягла свого духовного і матеріяльного розвитку для будівництва своєї державности, вона повинна пройти тернистий шлях самоізо- ляції, щоб відчути себе єдиним організмом. Що ж, пророцтва Каменяра збуваються і в наші часи. В поемі «Мойсей» Франко програмно описує утворення української нації, що зможе вирішити проблеми культури, розвиток своєї економіки, соціяльних проблем без відповід- них досягнень поневоленого минулого. Двигу- ном того розвитку повинна стати національна ідея: «Ми мусимо серцем відчувати свій ідеал, мусимо розумом уяснювати собі, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоби наблизитись до нього». Іван Франко, як дороговказ від ХІХ ст. аж до наших днів правильного шляху до свободи через побудову Незалежної держави, яскраво втілив свої думи у вже згаданій поемі «Мойсей» темою подолання рабства не тільки соціяльного? але й морального. Звернення до поводирів народу, щоб не плутали власні інте- реси з народними, актуальний на сьогодення: «Все, що мав у житті, він віддав Для одної ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї». Іван Франко першим в українській філософії поставив проблему національної ідеї як необхідний пріоритет над соціальними та економічними проблемами. Ще в ХІХ ст. гостро критикував марксистські утопічні твер- дження. Його передбачення кривавих подій в результаті виникнення тоталітарної держави на марксистських догмах людство мало змогу відчути. Тільки одна Україна у результаті «про- летарсько-більшовицького свавілля СССР» втратила десятки мільйонів людей і незліченне число понівечених долею. Як пораду сьогоденню, коли в трагічний час кривавої війни з найлютішим і спо- конвічним ворогом України, чуються заклики до братської любові, до християнського про- щення ворогам, Франко писав: «Господь сказав : «Яка тобі заслуга, Коли кохаєш брата, друга? А ви любіте своїх ворогів». Подумай добре, що Господь велів! Не мовив: «Моїх ворогів любіте». Оце, браття, ви добре зрозумійте, Що ворог Божий, ворог – правди й волі Не варт любові вашої ніколи.» Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top