Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2016 УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК У ВИЗВОЛЬНОМУ РУСІ - ОУН І УПА “КОЛИ ЛІС БУВ НАШ БАТЬКО” СПОГАДИ УПІСТКИ “ІРИНИ” – МАРІЇ ЛАБУНЬКИ На жаль, авторка своїх спогадів не мала щастя бачити надрукованими, бо далеко перед їх появою друком перенеслась 1996 у Божі засвіти, залишивши у глибокому смутку мужа д-ра Мирослава, дочку Ію і синів Олеся й Іка. Логічно, появу спогадів мав здійснити муж Мирослав. Але... по дорозі життя несподівано і передчасно переставився у Божу вічність, залишаючи спогади на робочому столі. Завдяки Богу діти подружжя Лабуньків – дочка і сини не викинули маминих спогадів на сміття, не тільки зберегли, але довели до появи друком. Звичайно, це не було легко. Була ще низка проблем, включно з коштами, які подолали. За це дітям велике, велике спасибі. Якщо я не помиляюсь, в цьому перед вів Іко, довершивши те, що не встиг батько, при повній і всесторонній підтримці старших: сестри Ії і брата Олеся. Процес до завершення спогадів і появи друком тривав довго. Спогади з’явились друком 2015 р. Хочу підкреслити, що з подружжям “Іриною“ і Мирослаом був близько знайомий з кінця 1940 і початку 1950-их років у Мюнхені, на Фіріхшулє і Бельґрадтштрасе, де ми жили, як одна велика родина, а згодом продовжили тут, у Ню Йорку. Завжди на великі річні свята – Різдва Христового і Христового Воскресіння нас трійця: Осип Данко, Богдан Бідяк, (ентузіяст хору “Думка“, передчасно помер) і автор цих рядків були гостями, як близькі друзі Марії і Мирослава Лабуньків. І так було до часу, поки подружжя Лабуньків не перенеслись жити до Філядельфії. Спогади надруковано з усіма професійними приписами. Є поазбучний показчик імен і псевдонімів з поясненнями, список жертводавців, скорочення назв, абревіатура. Цікаві світлини з того часу і документи. На жаль, друк виявився дрібненьким і сірим, але незалежно від цього спогади читаються з особливим інтересом і цікаво. Спогади відкриваються цікавим словом від родини, у якому докладно сказано, як це починалось. Всіх причетних названо з висловами щирої подяки. Глибоко вдумливий вступ про Марію Ровенчук з Печеніжина належить відомому поету Дмитрові Павличку, який запам’ятав Марію, будучи гімназистом третьої кляси Коломийської гімназії у 1941 р., як “вродливу постать – міцну будову, високе чоло, довгі русяві коси, суворий, сказати б, учительськиий погляд...“. Вона “була родом з Печеніжина, з того славного селища, яке виколисало Олексу Довбуша. Вона не помічала мене серед підлітків-гімназистів, а я милувався нею, коли заходила у вишиваній сорочці до церкви св. Михайла у Коломиї”. У вступному слові авторка робить цікаве зауваження: “У цих споминах не очікуйте боїв, засідок, як і всякої іншої стрілянини, бо в тому участь моя була дуже незначна, та й то припадкова. Натомість ви знайдете вишколену стійкову, котра уважно слухала накази “згори“ і вірно та з ентузіязмом подавала їх “униз“. Авторка відкриває свої спогади словами: “Називаюся Марія Лабунька, з дому Ровенчук, псевдо моє в ОУН і в підпіллі було “Ірина“. Далі слідує цікава розповідь від дня народження – біографічні описи. Починає розповідь з років дитинства про батьків, родину, мальовничість села Печеніжина, яке складалось з Вижнього і Нижнього, з їх відмінностями. Мандруючи селом, у деталях розказує, як казку, про його зовнішні і внутрішні проблеми. Про життя села, жителів, себто громаду, школи і зaпізнає читача з учителями, підкреслюючи їх значимий вплив на розвиток і формування молоді. Не поминає двох церков у Печеніжині, яких роля у громаді була незрівнянно велика. Тут же церковниий
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
