Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2016 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка Дорогі Діти! В цьому році всі українці відзначають 160 років від дня народження видат- ного українського письменника і поета Івана Франка. Іван Франко дуже л юбив дітей і написав дл я них багато казочок. Вел ика група казок про тварин об’єднані в одну книжку під назвою «Коли ще звірі говорил и». Широкої попул ярності набул а поема-казка Івана Франка “Лис Микита”. У ній використаний відомий у світовій л ітературі мандрівний сюжет про хитрого лиса та його пригоди. Пропонуємо вам дві казки Івана Франка. Лисичка і журавель Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в г ості : — Прих одь, Журавлику! Прих одь, любчику! Чим х ата баг ата, тим і вг ощу. Іде Журавель н а прошен ий обі д, а Лисичка н аварила кашки з молочком, розмазала тон ен ько по тарі лці та й поставила перед Журавлем. — Призволяйся, н е пог ордуй. Сама варила. Журавель стук, стук дзьобом — н ічог о н е спі ймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всі єї не з'ї ла. А коли кашки н е стало, вон а й мовить: — В ибачай, кумочку, бі льше н е маю чим уг ощати. — Спасибі й за те, — пі сн им г олосом промовив Журавель. — А ти б, Лисичко, до мен е завтра в г ості прийшла. — Добре, Журавлику, прийду, чому н е прийти, — каже Лисичка. Друг ог о дн я приходить Лисичка, а Журавель н аварив м'яса, бурякі в, квасольки, кар- топельки. Покришив дрі бн ен ь- ко, склав у високий г лечик з вузькою шийкою та й поставив н а столі перед Лисичкою. — Їж, кумон ько. Не пог ор- дуй, люба моя, — припрошує Журавель. Нюх ає Лисичка — смачн о пах не. В стромляє г олову в г лечик — н е йде г олова. Пробує лапкою — н е витяг не.
Page load link
Go to Top