Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2016 ДО ЮВІЛЕЮ ІВАНА ФРАНКА (1856 – 1916) Іван Франко – видатний український письменник, поет, мислитель, публіцист, краєзна- вець, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч, доктор філософії, член Наукового товариства імені Т. Шевченка і почесний доктор Харківського університету. В цьому році припадають дві ювілейні дати життєпису Івана Франка – 160-річчя від дня народження (27 серпня) і 100-річчя від дня смерті (28 травня). 2016 рік в Україні проголошено роком Івана Франка (Указ Президента України «Про вшанування пам’яті Івана Франка» No 687/2015 від 08.12.2015 р.; ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУМКИ І ПРАЦІ "Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів...” Іван Франко. Великий Ка- меняр Іван Франко як і Тарас Шевченко став для поневоле- ного українського народу революцій- ним просвітителем, що закликали до національної єднос- ті у боротьбі за своє національне визво- лення. Іван Франко у боротьбі проти національного поне- волення та соціяль- ного лиха ніколи не знав компромісів. Недаремно в моїй пам’яті залишилися спогади дитинства, коли заквітчані вишиваними рушниками портре- ти Тараса Шевченка та Івана Франка були в кожній селянській хаті, в домах укра- їнських робітників та інтелігенції. Навіть люті погляди енкаведистських облавників не могли змусити їх зняти зі стін. Іван Франко жив і творив в епоху на- ціонального поневолення українського народу двома імперіями – Австро-Угорською, в якій Галичина була однією з найвідсталіших про- вінцій, та Московською, де українці терпіли не тільки соціяльний гніт, але й національний. В часи, коли Іван Франко вийшов на соціяльно- національну арену боротьби у сімдесятих роках ХІХ ст., Галичина ніби перебувала у летаргічному сні безправності. Філь- варки всевладно па- нували над селом, що безпощадно ви- зискували селяни- на. Краєм бродили нечесні захланні підприємці, що ма- сово зліталися в Га- личину після від- криття тут нафти та земного воску. Там, де селянин ставав робітником, панува- ла атмосфера жор- стокого визиску у виснажливій праці, цілковитого без- прав’я. Інтелігенція відгороджувалася від народу, ділячись на москвофілів та народовців, нехту- вала українською мовою. Москвофіли, реґулярно отримуючи грошові подачки з Москви, взагалі зневажали українську мову, користуючись «язичієм», тобто дивною сумішшю перекручених слів з російської. Прикладом може бути слово «предсідник» замість «головуючий», яке ще й досі можна почути тут, в Америці. Добре, що в Україні це слово не вживається з того часу, коли галичани відчули на своїй шкірі всі «блага» масковскіх асвабадітєлєй». Треба було комусь взяти тягар цієї ти- танічної праці, щоб пробудити в усіх верствах українського народу дух свободи і боротьби за Пам’ятник Івана Франка в місті Івано - Франківськ, Україна. Світлив Богдан Кузишин.
Page load link
Go to Top