Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2016 ДО ЮВІЛЕЮ ІВАНА ФРАНКА (1856 – 1916) Іван Франко – видатний український письменник, поет, мислитель, публіцист, краєзна- вець, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч, доктор філософії, член Наукового товариства імені Т. Шевченка і почесний доктор Харківського університету. В цьому році припадають дві ювілейні дати життєпису Івана Франка – 160-річчя від дня народження (27 серпня) і 100-річчя від дня смерті (28 травня). 2016 рік в Україні проголошено роком Івана Франка (Указ Президента України «Про вшанування пам’яті Івана Франка» No 687/2015 від 08.12.2015 р.; ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУМКИ І ПРАЦІ "Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів...” Іван Франко. Великий Ка- меняр Іван Франко як і Тарас Шевченко став для поневоле- ного українського народу революцій- ним просвітителем, що закликали до національної єднос- ті у боротьбі за своє національне визво- лення. Іван Франко у боротьбі проти національного поне- волення та соціяль- ного лиха ніколи не знав компромісів. Недаремно в моїй пам’яті залишилися спогади дитинства, коли заквітчані вишиваними рушниками портре- ти Тараса Шевченка та Івана Франка були в кожній селянській хаті, в домах укра- їнських робітників та інтелігенції. Навіть люті погляди енкаведистських облавників не могли змусити їх зняти зі стін. Іван Франко жив і творив в епоху на- ціонального поневолення українського народу двома імперіями – Австро-Угорською, в якій Галичина була однією з найвідсталіших про- вінцій, та Московською, де українці терпіли не тільки соціяльний гніт, але й національний. В часи, коли Іван Франко вийшов на соціяльно- національну арену боротьби у сімдесятих роках ХІХ ст., Галичина ніби перебувала у летаргічному сні безправності. Філь- варки всевладно па- нували над селом, що безпощадно ви- зискували селяни- на. Краєм бродили нечесні захланні підприємці, що ма- сово зліталися в Га- личину після від- криття тут нафти та земного воску. Там, де селянин ставав робітником, панува- ла атмосфера жор- стокого визиску у виснажливій праці, цілковитого без- прав’я. Інтелігенція відгороджувалася від народу, ділячись на москвофілів та народовців, нехту- вала українською мовою. Москвофіли, реґулярно отримуючи грошові подачки з Москви, взагалі зневажали українську мову, користуючись «язичієм», тобто дивною сумішшю перекручених слів з російської. Прикладом може бути слово «предсідник» замість «головуючий», яке ще й досі можна почути тут, в Америці. Добре, що в Україні це слово не вживається з того часу, коли галичани відчули на своїй шкірі всі «блага» масковскіх асвабадітєлєй». Треба було комусь взяти тягар цієї ти- танічної праці, щоб пробудити в усіх верствах українського народу дух свободи і боротьби за Пам’ятник Івана Франка в місті Івано - Франківськ, Україна. Світлив Богдан Кузишин.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
