Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 35 – Ага! А ось, подивись. В городі через паркан звисають величезні гарбузи. Навіть важчі, мабуть, за мене, а висять на тоненьких стебельцях. А в садку маленькі яблука і грушки ростуть на таких високих і міцних деревах. Ага! Бровко трохи витріщив здивовано очі, а потім відповів: – Яблука, як і гарбузи, ще не дозріли. Як дозріють, то Марічка тебе ними напевно при- гостить, як і іншими наїдками з городу. Хіба щоденно вона не приносить тобі морквочку і лис- точки капусти, якими ти так смачно ласуєш? А тепер і не думай пробратися в город чи садок, щоб наробити там шкоди. На те тут і є огорожа і я, як сторож, вмію сумлінно виконувати свої обов’язки. Але якось, коли Бровко задрімав, Забіяка все-таки пробрався в город і сад. Потоптав грядки, понадгризав капусту, посмакував ще недозрілим яблуком, якого знайшов під яблунею. Яблуко йому сподобалося і цапок, добре розігнавшись, зі всієї сили стукнув своїм лобом стовбур яблуні. Ще не прийшов від болю в лобі, як велике яблуко, впавши з дерева, боляче вдарило цапка по хребті. Забіяка від болю замекав, Бровко пробудився і голосно загавкав, господар вибіг з хати і лозиною вигнав цапка з городу. Кіт Мурко, що вилежувався собі на підвіконні і все те бачив, примруживши руді очі, єхидно запитав Забіяку: – То як ти тепер думаєш, справдливо світ влаштований, чи ні? А що було б, якби на дере- ві росли не яблука, а гарбузи, і такий гарбузище гепнувся на твою спину з висоти? Засоромлений Забіяка вже більше не пробував робити шкоду. А якось вже восени став шанованим членом великої селянської оселі. Сталось це після того, як лисичка Хитра спро- бувала добратися до курятника. Хитра звідкись дізналася, що Бровко з господарем пішли на полонину по своїх овечок, щоб привести їх на зиму додому, то навідалася до курятника. На крик півня метнувся Забіяка і так стукнув злодійку вже добре зміцнілим рогом, що лисичка Хитра перелетіла за паркан, і, кульгаючи, побігла чимдуж до лісу. Малюн ок автора. Святослав Левицький. ЛЮБЛЮ Мама рідна, Мама славна, Мила й гарна, Мов троянда. Я за неї помолюся, Я до неї пригорнуся, Бо люблю її я дуже. Я без неї, мов без сонця, Як зав’яла квітка. Бо люблю її я дуже, Дуже сильно. Дуже-дуже. Оленка Качеровська, уч. 2 кл. м. Львів. МОВ БДЖОЛА Мама моя, мов бджола, Праці в неї багато, Смачно готує вона, Сорочки прасує для тата. А вишивки! Квіти – дива На полотні оживають, Одяг в’яже всім сама – Руки, немов мед збирають. Завжди допоможе мені І словом зігріє ласкава. Любитиму рідну всі дні За те, що вона моя мама. Анастасія Довга, уч. 4 кл. м. Львів. КВІТИ МАМІ Я ранесенько прокинусь, Побіжу до гаю, Назбираю букет квітів – Маму привітаю. Назбираю квітів гарних, Аж в обидві жмені, Подарую букет пишний Моїй рідній нені. Анастасія Гурина, уч. 1 кл. м. Львів. Дитячі вірші передруковано із збірника творчості юних – переможців обласного фестивалю-конкурсу «І слово, і пісня, Матусю, Тобі!» Львівського обласного відділу Союзу Українок. Видавництво «Растр-7», 2014.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
