Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 1 В місяці травні цього року припадає сумна дата закінчення Другої світової війни. Війни, яка принесла горе майже в кожну українську родину. Скільки людей загинуло, скільки пропало безвісти, скільки дітей залишилися сиротами, скільки відірвано від рідних домівок, від батьків, дітей, братів, сестер і розкидано по цілому світу, зазнавши різного роду поневірянь. Якраз в період закінчення цієї жахли- вої війни люди залишали все і тікали світ-за- очі, щоб врятуватися від совєтської чуми, бо знали, що їх чекає... А ті, що залишилися в Україні, були позбавлені елементарних людських прав, поз- бавлені історичної пам’яті та правди про ми- нуле нашого народу. Дітей в школах застав- ляли вивчати перекручену історію, вірші, в яких прославляли Леніна, Сталіна і партію. В дитячі голови втовмачували, що Бога немає, не дозволяли ходити до церкви, колядувати, святити паски і т.д... А 9 травня кожного року відбувалися всенародні гуляння з нагоди перемоги у так званій Великій вітчизняній війні. Але яка це була вітчизняна війна, коли населення Укра- їни гинуло не за Україну, а за тюрму народів, яким був Совєтський Союз. Відразу після війни почалися масові вивезення на Сибір так званих “бандерoв”, тобто тих, хто мав зв’язок з повстанцями. Вивозили цілі родини, цілі села в тайгу, чи в степи Казахстану, де на лютому морозі люди мусіли тяжко працювати. Скільки їх залишилося у вічній мерзлоті назавжди. І ще 23 роки вже у Незалежній Україні 9 травня вважався святковим днем. Аж цього року Верховна Рада України ухвалила день відзначення закінчення Другої сві- тової війни 8 травня, як День Пам’яті і Скорботи, а також Закон про заборону на території України фашистської та комуністич- ної ідеологій та їхніх символів. Символічним є те, що сталося це у передвеликодний Чистий Четвер. Після довгих років, нарешті, в Україні відбулася довгоочікувана подія очищення її від минулої комуністичної нечисті і бруду. Від тепер 8 травня в Україні, як і у більшості цивілізованих країн світу, люди схилятимуть голови в скорботі над мільйонними жертвами світової бійні, розпочатої у вересні 1939 р. комуністичною Московською імперією СССР та фашистською Німеччиною нападом на Польщу з метою поділу між собою Европи. Треба було ж не тільки 70 років, але ще й більше року кровавої аґресії Росії проти України, щоб суспільство змогло, нарешті, зрозуміти, що московські паради «дня пабє- ди» з гуркотом по бруківці танків та атомних ракет, а потім непробудною п’янкою є дикун- ською зневагою над пам’яттю загиблих, які відійшли у вічний спочинок. Тим більше, що в цьому році в Москві парад проводить держава- спадкоємниця держави-аґресора СССР, що розпочала цю війну. І тільки з другого її етапу, коли Гітлер, випередивши Сталіна на два тижні, перший напав, СРСР змушений був стати на сторону антигітлерівської коаліції. З допомогою цієї коаліції, а особливо так звано- го військово-технічного і продовольчого Ленд- лізу США СРСР зміг вистояти. Теперішня Москва відкидає всю антигітлерівську коалі- цію і голосить на весь світ, що тільки “рускіє” перемогли гітлеризм і «звільнили Европу та німців від фашизму, за що ті повинні їм бути повік вдячні». А ще виникає справедливе запитання, чи, принаймні, для більшості українців 9 трав- ня став останнім днем Другої світової війни? А як ті українці, що продовжували в червоній армії воювати у війні проти Японії, на яку Совєцький Союз напав так само, як і Гітлер на СССР віроломно, бо протягом Другої світової війни Японія щодо СРСР дотримувавалася договору про нейтралітет? А як з тими солда- тами-українцями, що були у червоній армії в окупованій Европі і Азії? Там ще продовжу- вали стріляти. А коли закінчилась війна УПА за свободу України, за нашу і вашу свободу? В цьому числі журналу «Наше Життя» друкуються спогади наших союзянок про те, де їх застала вістка про закінчення Другої сві- тової війни та як вони сприйняли її. Лідія Слиж, головний редактор.
Page load link
Go to Top