Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2015 Любов до молитви, зразкове побожне життя цієї селянки благодатно, яскраво й переконливо відбилося на долях її дітей та внуків. Отримавши ґрунтовні знання зі схоластики та філософії у Добро- милі, а з теології у Римі, Неоніль був висвячений у 1902 році як о.Микола, Чину Святого Василія Великого. Отець Микола Лиско прожив довге і достойне життя, виконуючи обов'яз- ки маґістра та ігумена в різних мо- настирях Галичини та Бразилії. Митрополит Андрей Шеп- тицький, знаючи його великі здіб- ності, доручив отцю Миколі ство- рити перший новіціят у новій брази- лійській віце-провінції. І велику час- тину свого довгого життя о. Микола працював у Бразилії для потреб чис- ленної української діаспори. Отець Микола Лиско був не лише духівни- ком монахів, які радо користали з його мудрих і побожних повчань, а й активним громадським діячем для українців, був для них незаперечним авторитетом. Помер о. Микола Лиско 1971 року в Бразилії. Похований у василіянській секції цвинтаря на Іваї. Про достойне життя цього священика та його великий вплив на українців в Бразилії часто згадував у Львові його вихованець, світ- лої пам'яті о.Василь Зінько. Видатною пос- таттю в родині Лисків був і другий син Ва- силя та Антоніни – о. Володимир Лиско (1882-1964). У своїх споми- нах, написаних на схи- лі літ, отець зазначав: "День мойого рож- дества був замітний своїм торжеством і дивний мав вплив на ціле моє життя". Справді, цей день був особливо урочистим, бо 21 вересня 1882 року, у свято Різдва Пресвятої Богородиці, кардинал Сильвестр Сембратович посвячував новозбудований храм у Камінці Струмиловій. На цьому торжестві була і мати майбутнього священика Антоніна Лиско, яка вранці приступила до Сповіді і св.Причастя, а пополудні привела на світ сина Володимира. Будучи чотирирічною дитиною, він одного разу викликав неабиякий подив до- рослих, коли заявив, що буде священиком. Тоді лише мати була схильна вбачати в словах сільського хлоп'яти Боже Провидіння. Та на подальшому його житті не раз проглядалася якась дивна запрог- рамованість. Це не раз стверджу- вав сам о. Лиско, а людей з його оточення найбільше вразило те, що хоронили отця саме в день його уродин, у свято Різдва Пре- святої Богородиці – 21 вересня 1964 року. Це мимохіть наштовху- вало на роздуми... І в роздумах про логіку розвитку подій, пов'я- заних із життям о.Володимира, згадувалася постать його матері, бо саме на неї зійшла Божа Бла- годать започаткувати священичу династію. Володимир Лиско змалку виявив нестримний потяг до знань і мав виняткові здібності. З відмінними оцінками закінчив п'яту львівську гімназію, вступив на теологічний факультет Львівського університету. Згодом його, як кра- щого студента, Митрополит Шептицький нап- равляє на вищі теологічні студії до Інсбруку, де він робить докторат. У 1909 році Володимир одружується з Іванною Цегельською, дочкою о.шамбеляна Михайла Цегельського. Вона стала надійною помічницею і порадницею у його подвижницькій праці. Висвятившись у 1910 році, о.Володимир самовіддано, з іскрою Божою в серці, душпастирює в Олеську біля Бродів (1910-1913), у Городку (1913-1921) і в містечку Сасів Золочівського району. Від 1936 року був деканом Золочівським. Завжди і всюди о.Володимир Лиско пильно дбав не тільки про душі, але й про добробут та освіту українців. Вільний від душ- пастирської праці час теж присвячував своїм співвітчизникам. Читав по селах лекції, орга- нізовував читальні, засновував і керував гос- подарськими товариствами ("Сільський госпо- дар", "Овочева шкілка", "Українська торгів- ля"), домагався відкриття українських шкіл і побудови нових громадських приміщень. А ночами о. Володимир подовгу засиджувався над своїми теологічними працями, які вихо- дили окремими брошурами, а також їх друку- вали в церковних часописах. Неодноразово дописував і до народних часописів, бо надавав великої ваги формуванню суспільно-громад- ської думки. За свою діяльність о.Володимир Лиско всіляко переслідувався польською владою, дві- чі був арештований, за участь у проголошенні в Городку Самостійної України в 1918 році сім місяців відбув у таборі Домб'є, звідки чудом
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
