Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 35 й добре таки недобачав, то нагнувся як можна нижче і побачив блискучі очі якогось рудого звіра, що нагадував собаку, що рив лапами землю. Кукурік собак не боявся, а у розритій землі можна черв’ячка знайти і голод трохи придушити. То не роздумуючи довго, злетів з дерева. Лисичка, а це вона мишкувала під дубом, спочатку розгубилася від такої несподіваної мисливської вдачі і під знову таки несподіваний вереск ворони вчепилася зубами у розкіш- ний хвіст Кукуріка. Це і врятувало його. Він, залишивши половину хвоста лисичці, яку нарешті впізнав, знову всівся поруч ворони. Наступного ранку Кукурік з вороною, перелітаючи з дере- ва на дерево, вибралися з лисиччиного лісу. Тут щиро попрощали- ся. Невдовзі, перейшовши широке пшеничне поле а потім сінокіс з вже висушеною травою в копичках, перед очима Кукуріка сріблом заблистіли до сонця хвилі повноводної річки, що вливалися у хви- лі Дністра. От халепа! Річка була широкою. Тут з цілим хвостом, а не то, що з половиною його, не перелетиш. А півні, як відомо, плавати не вміють. Неподалік, в очереті Кукурік побачив родину диких качок. Чемно привітався і запитав, чи немає десь поблизу якоїсь кладки чи містка, щоб перебратися на ту сторону річки. Від них дізнався, що річка перед ним з такою чистою срібною водою називається Лімницею і є правою притокою Дністра, а міст через неї є трохи вище, як поспішить, то до вечора дійде. Третій день подорожі до вирію знову привів Кукуріка до берегів Дністра. Тут він з радістю привітався до своїх знайомих – родини качок, що плавали разом з великими білими птицями з гордо вигненими шиями. Не встигли вони добре наговоритися, як з неба каменем впав великий орел Беркут і, важко махаючи крила- ми, підняв нашого мандрівника в повітря. Голосне розпачливе ку- ку-рі-ку- рятуйте! – відізвалося співчуттям у лебедя Шипуна. Лебідь міцним змахом крил злетів в небо і вступив у бій з Беркутом. Беркут, щоб захиститись, звільнив кігтисту лапу з хребта півня, а друга лапа, що тримала половину півнячого хвоста, відірвала ту половину, бо тіло переважило. Безхвостий Кукурік впав у річку і знову заверещав про порятунок. Качки і лебеді спільними силами витягли півня-мандрівни- ка на той берег річки, де ще вчора з ним познайомилися. Тут і по- чалася між ними щира розмова. Вкінці розмови Кукурік, прощаю- чись з своїми рятівниками, промовив: – Дякую вам, друзі, не тільки за порятунок, але за науку. Тепер я зрозумів, що нема нічого дорожчого і кращого від твоєї домівки, родини, оселі і Батьківщини, а перелітні птахи покидають їх тільки тимчасово, рятуючись від зими, її холоду і голоду. Йду додому. Святослав Левицький. Марійка Підгір'янка ТАТКОВІ Татусю милий, знаєш це, Що ти нас дуже любиш – Стараєшся для нас про все, Пригорнеш, приголубиш. І за днів наших добрий час, За щастя те дитяче Тобі, татусю, милий наш Ми дякуєм горяче. Ольга Кобець БАТЬКО Добре, в кого тато є, Дужий, працьовитий: І поради він дає, Як то в світі жити, І за руку проведе Там, де слизько йдеться: З ним дитина не впаде І не спотикнеться. Він працює цілий день. А з роботи прийде, Наче сонце золоте, В хаті сонце зійде: Втіха-радість настає, Гріє всіх, голубить... Добре, в кого тато є – Той, що діток любить! А без тата – що робить? Суму повна хата... Боже, Боже, заступи Всім сиріткам тата! Сергій Гордієнко Тату, рідний, мусиш знати – Ти найкращий в світі тато! Добрий, сильний та стрункий: Хіба є де ще такий? Будь упевненим, мій тату, Що тебе я буду вартий. Все робитиму, як ти, Треба тільки підрости!
Page load link
Go to Top