Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 19 people are also supporting a whole range of pro- jects that are meant to benefit Ukraine. How did you manage to finance your film so far? As I mentioned before, Ruslan Batytskyi and I made the first investments into our film. This is the reality of independent filmmaking. Directors often make money doing some commercial work and then invest these funds into their creative pro- jects. During the revolution we had some real tough times. But then we began applying for grants and received help from various individuals and organizations. We are very grateful to those who have already supported our project. The first ones were Michael and Nadia Kalynski—my family. The Shevchenko Scientific Society in the United States was the first organization to give us a grant. And then an amazing American-Ukrainian human rights group called “Razom for Ukraine” stepped in. Since 2013, they have been sending lots of aid to Ukraine, organizing concerts and presentations, creating new software and winning informational battles, and beyond that—supporting artists and filmmakers. We are also very grateful to the Ukrainian National Women’s League of America and to the Antonovych family in Chicago. It is a privilege for me to acknowledge that now our film is supported by major international film organizations, including the Sundance Insti- tute Documentary Film Program and Fund, the Bertha Britdoc Documentary Journalism Fund, the International Documentary Festival Amsterdam Bertha Fund and Still Point Fund. Among our new partners is a Norwegian foundation Fritt Ord and Murray State University, USA. Our crew is still filming in Eastern Ukraine and we are looking for donations and grants to fin- ish the filming and to start post-production. We are also looking to help our characters—volunteers, who are working hard to build a new Ukraine. To find out more about Lesya Kalynska and her documentary project, or to support it, visit http://www.pgranatestudios.com or the Face- book Page “Heaven Admits No Slaves.” ЛИС ТИ З ЛУГА НСЬК А Протягом 15-ти років союзянки 83-го Відділу СУА допомагали, співпрацювали з Луганським від- ділом Союзу українок України, який очолює Іванна Колесник. Започаткувала цю дружбу Лідія Черник. І всі наступні голови 83-го Відділу СУА: Ірина Чабан (референтка суспільної опіки Дарія Дроздовська), Наталка Дума (референтки суспільної опіки Галина Романишин, Люба Шатанська) разом з союзянками відділу відсилали пачки з одягом, дитячими забав- ками, книжками, медичним обладнанням, гроші для стипендій потребуючим, діткам-сиротам і людям похилого віку в Луганськ. Допомагала в пересилці Дарія Ґенза разом зі своєю донею Дарусею через компанію «МІСТ». Війна на сході України зруйнувала все, розкидала людей. Іванна Колесник в даний час живе в сестри в місті Долина на Івано-Франківщині і пише листи своїм посестрам в Ню Йорк, від яких щемить серце і на очі навертаються сльози... Всі листи в надійних руках референтки суспільної опіки 83-го Відділу СУА Оксани Лопатинської. Співпраця, допомога, взаєморозуміння продовжуються. Нижче подаємо один з листів голови Луганського відділу СУ Іванни Колесник. Люба Шатанська, голова 83-го Відділу СУА. Дорога пані Любо! Я від імені союзянок Луганщини дякую Вам за багаторічну плідну працю референтки суспіль- ної опіки і за ту увагу, яку Ви і 83-ій Відділ СУА приділяли нам – зрусифікованому реґіону України, нам – союзянкам Луганщини, яким жилося і працювалося у важких умовах і моральних, і матеріяльних. Проте, ми працювали віддано і фанатично, і ці 16 років з дня народження відділу залишили добрий слід в історії. Усі ці роки я очолювала СУ Луганщини. Ми зібрали чудовий матеріял. Збирались опублікувати літопис 15-річної діяльності. Але почалася війна. Жорстока, немилосердна, піратська. І ми змушені були покинути Лу- ганськ. Союзянки роз’їхались по всій Україні і за її межі. Розбитий Центр «Відродження», де ми друж- ньо працювали з «Просвітою». Знищено усі документи, альбоми, забрана вся техніка... Вибачте, що пишу лише про негативне. Іншого немає. Є надія на краще. От і все. Як Вам живеться? Як справи у 83-му Відділі СУА? Адже він рідний для нас. Я обіймаю Вас. Вітання всім союзянкам, Іванна Колесник.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
