Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 35 й добре таки недобачав, то нагнувся як можна нижче і побачив блискучі очі якогось рудого звіра, що нагадував собаку, що рив лапами землю. Кукурік собак не боявся, а у розритій землі можна черв’ячка знайти і голод трохи придушити. То не роздумуючи довго, злетів з дерева. Лисичка, а це вона мишкувала під дубом, спочатку розгубилася від такої несподіваної мисливської вдачі і під знову таки несподіваний вереск ворони вчепилася зубами у розкіш- ний хвіст Кукуріка. Це і врятувало його. Він, залишивши половину хвоста лисичці, яку нарешті впізнав, знову всівся поруч ворони. Наступного ранку Кукурік з вороною, перелітаючи з дере- ва на дерево, вибралися з лисиччиного лісу. Тут щиро попрощали- ся. Невдовзі, перейшовши широке пшеничне поле а потім сінокіс з вже висушеною травою в копичках, перед очима Кукуріка сріблом заблистіли до сонця хвилі повноводної річки, що вливалися у хви- лі Дністра. От халепа! Річка була широкою. Тут з цілим хвостом, а не то, що з половиною його, не перелетиш. А півні, як відомо, плавати не вміють. Неподалік, в очереті Кукурік побачив родину диких качок. Чемно привітався і запитав, чи немає десь поблизу якоїсь кладки чи містка, щоб перебратися на ту сторону річки. Від них дізнався, що річка перед ним з такою чистою срібною водою називається Лімницею і є правою притокою Дністра, а міст через неї є трохи вище, як поспішить, то до вечора дійде. Третій день подорожі до вирію знову привів Кукуріка до берегів Дністра. Тут він з радістю привітався до своїх знайомих – родини качок, що плавали разом з великими білими птицями з гордо вигненими шиями. Не встигли вони добре наговоритися, як з неба каменем впав великий орел Беркут і, важко махаючи крила- ми, підняв нашого мандрівника в повітря. Голосне розпачливе ку- ку-рі-ку- рятуйте! – відізвалося співчуттям у лебедя Шипуна. Лебідь міцним змахом крил злетів в небо і вступив у бій з Беркутом. Беркут, щоб захиститись, звільнив кігтисту лапу з хребта півня, а друга лапа, що тримала половину півнячого хвоста, відірвала ту половину, бо тіло переважило. Безхвостий Кукурік впав у річку і знову заверещав про порятунок. Качки і лебеді спільними силами витягли півня-мандрівни- ка на той берег річки, де ще вчора з ним познайомилися. Тут і по- чалася між ними щира розмова. Вкінці розмови Кукурік, прощаю- чись з своїми рятівниками, промовив: – Дякую вам, друзі, не тільки за порятунок, але за науку. Тепер я зрозумів, що нема нічого дорожчого і кращого від твоєї домівки, родини, оселі і Батьківщини, а перелітні птахи покидають їх тільки тимчасово, рятуючись від зими, її холоду і голоду. Йду додому. Святослав Левицький. Марійка Підгір'янка ТАТКОВІ Татусю милий, знаєш це, Що ти нас дуже любиш – Стараєшся для нас про все, Пригорнеш, приголубиш. І за днів наших добрий час, За щастя те дитяче Тобі, татусю, милий наш Ми дякуєм горяче. Ольга Кобець БАТЬКО Добре, в кого тато є, Дужий, працьовитий: І поради він дає, Як то в світі жити, І за руку проведе Там, де слизько йдеться: З ним дитина не впаде І не спотикнеться. Він працює цілий день. А з роботи прийде, Наче сонце золоте, В хаті сонце зійде: Втіха-радість настає, Гріє всіх, голубить... Добре, в кого тато є – Той, що діток любить! А без тата – що робить? Суму повна хата... Боже, Боже, заступи Всім сиріткам тата! Сергій Гордієнко Тату, рідний, мусиш знати – Ти найкращий в світі тато! Добрий, сильний та стрункий: Хіба є де ще такий? Будь упевненим, мій тату, Що тебе я буду вартий. Все робитиму, як ти, Треба тільки підрости!
Page load link
Go to Top