Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 11 ручнику. Через Ваш знаменитий проєкт я дістала усвідомлення про те, що в книжках пишуть одне, а справжню історію рідного краю слід шукати у розповідях очевидців, оглядаючись довкола пильним спостережли- вим оком. Цей Ваш проєкт, Тату мій, дав мені імпульс збирати і записувати усну народну творчість, бо саме вона відображає реальний стан справ у суспільстві і реальну історію. А зв’язок з носіями народної мудрості дав мені легкість у спілкуванні із людьми похилого віку. Пам’ятаю, якою дорогою ціною запла- тила наша родина за Ваш тодішній одчайдуш- ний крок із цим проєктом. Нас, четверо дів- чаток, залишились без Вашого батьківського тепла на саму Паску... Обливаючись слізьми, мати поспішали на пошту, щоби передати Вам дозволеного тодішньою владою великоднього гостинця. Ніколи не забуду маленького дере- в’яного «диктового» ящичка, мабуть, лишень на 7 кілограмів. Запакували мати у нього кіль- це пахучої ковбаски, шматок закопченого у комині сала, цибулю, часник, маленьку пасоч- ку, – і усе це добро засипане було цукром «до чаю», а зверху приложене маленьким вербо- вим прутиком – посвяченою лозою. Можу собі тільки уявити, якою солодко-гіркою була ця пасочка для Вас, Батьку, у совєтській в’язниці, далеко від родини. А ще у садку Вашому, Батьку, збирали- ся чоловіки після недільних богослужінь, особ- ливо у святкові дні. Їли, пили, веселилися, словом – відпочивали після важких трудових буднів. І співали! Боже мій, як співали! Сильні чоловічі голоси гучним трьохголоссям стряса- ли усі Загороди. Люди заслуховувалися і все підходили, підходили... Ваш садок, Батьку, тоді перетворювався на гамірний вулик. Усім хотілося повеселитися. А Ваша любов до лю- дей і вміння їх зорганізувати біля себе тягнула, наче магнітом, до Вашого саду. Щодо нас, дітей, то в садку Вашому ми діставали майже енциклопедичні знання. Ви навчали нас усьому: чому не можна підбілю- вати садові дерева вапном, а лише глиною; як доглядати за молодими щепами; як правильно розмножувати кущі агрусу, малини, полуниці; навіщо обв’язувати стовбури плодовитих дерев на зиму; чому не можна лазити по гілках ста- рого горіха; як правильно ставити годівнички для підгодовування пташок і як треба пра- вильно підвішувати сало для синичок; де зруч- ніше ставити моркву та капусту, щоби зайці не обгризали стовбурів плодовитих дерев; як тре- ба підгодовувати білочок горішками взимку; які правильно ламати гілочки слив на пахучий червоний чай; чому не можна обривати усі ягоди калини та терну після перших примо- розків; як обривати плоди із вершечків ви- шень та яблунь; як утеплювати коріння дерев перед зимою; як правильно розводити багаття із опалого осіннього листя і чому НІКОЛИ не можна прив’язувати собаку у саду... Велика життєва мудрість простого сільського комбайнера, котрий ніколи не зла- мав живої гілочки... А ще Батько мій любив у саду читати. Бувало, ляже на спину, обсадивши нас коло себе, і читає. Чого тільки не чули ми тоді! Зачитував нам Батько уривки із забороненої книги З. Тулуб «Людолови», ознайомлював із таємничою пророчицею Михальдою, десь від- шукав знамениті твори про київських князів, із закритою збіркою творів Івана Франка, дек- лямував нам слізного вірша про Йвася помер- лого, що в руці мав «галаган, той, що дав йому панич» ...Та найбільше читав нам Шевченка. Ні, не просто читав. Батько переспівував Шев- ченка: «Ой, по горі роман цвіте», «За байра- ком байрак», «Зацвіла в долині», «Бандурис- те, орле сивий», «Якби мені черевики», і, зви- чайно, всі інші більш популярні Шевченкові твори. Співав нам маловідому широкому зага- лу народну пісню-переспів на тему кобзаревої поеми «Петрусь». Мій Батько жив Шевчен- ком... Пам’ятає Ваш сад, Батьку мій, і про зустрічі із активістами – шестидесятниками: стрийком Василем, котрий тільки повернувся з Казахстану, іншим родичем із далекого Сик- тивкару, котрому дозволено було на короткий час провідати родину, вуйком Ярославом, засланим в Магадан, а нині –головою Спілки політв’язнів і багатьма іншими. Чи могли ми, діти, розуміти тоді, на яку небезпеку Ви йшли? Давно не була я у Вашому садку, Бать- ку! Але сподіваюся, що скоро настане час, коли я візьму своїх внучат за руки, заведу їх у Ваш садок,і покажу їм, як через посильну працю проста смертна людина увіковічнила себе, залишивши після себе хороший і плідний слід... Спогадами про батька з Вами ділилася членка 129-го Відділу СУА, паніматка Людмила Новоринська-Телебзда.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
