Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
24 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИ ТТЯ”, ЛЮТИЙ 2014 НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР Лютневий сніг весною пахне Про назву другого місяця року і остан - нього місяця зими говорить ще одна народна приказка: «Лютневі п рикмети – це метелиці та замети » . А також це місяць контрастів, коли вітри, завірюхи, тріскучі морози чередуються з відлигами. У давнину, до при й няття християнства цей місяць був ще й останнім у річному циклі, завершуючи його, тому давні римляни нази - вали його «фебруаріс», що в перекладі з латин ської означає «очищення». Ця назва збереглася й досі в більшості европейських народів. Для українських хліборобів в лютому закінчувався зимовий відпочинок і почина - лась підготовка до весняних робіт, тому селя - нин ув ажно стежив за погодою, прогнозуючи за народними прикметами погоду не тільки на весну, але й на літо. Найбільше вірили в прик - мети в день святкування Стрітення – найша - нов нішого свята в лютому. В цей день, 15 люто го, за народним прогностиком зима зуст - рі чається з весною. Люди вірили, щ о яка погода в той день, такою буде і весна. Якщо тепло, то й березень теплий, коли мороз, то зи м а ще буде брати верх протягом довшого часу. Якщо випадає відлига – весн а рання і тепла, якщо падає сніг – весна буде дощовою, я кщо хурделиця – весна пізня і холодна, коли хмарно – ще будуть дошкульні морози. Прогнозували погоду протягом лютого не тільки на весну і літо, але й на найближч і дні. Ось деякі з них: Якщо птахи сідають на верхів’я дерев – перед потеплінням. Голуби воркуюь – тепло віщують. Ворони зчиняють несамовитий галас – на відлигу. Хмари пливуть низько – на холод, про - ти вітру – на сніг. Білі хмари на мороз, ясні сутінки – на холод. В не так далеку давнину в лютому за два тижні до Великого посту в Україн і справ - ляли «зимових дідів», пов’язані з традиційною шаною українців до своїх предків. Шана до предків завжди в нас була , як і в більшості народів , на високому моральному рівні. В цей день на вечерю готували традиційні обрядові страви. Коли родина сідала до столу, згаду - вали в молитві п оі менно всіх, хто відійшов у засвіти. Ставили страву (коливо) на підвікон - ня, «щоб і діди повечеряли » . Прибирали мо - ги ли, ставили на них свічки. На жаль, ця тра - диція занепала з окупацією України біль шо - виками, коли людин а, її життя не мали жодної цінності, а вважалася тільки «гвинти ком» в будові комуністичного «раю». Зне ці нення лю - ди ни як при житті, так і після смерті давало змогу кривавим катам масово вбивати «воро - гів народу» в катівнях, а трупи потайки зако - пувати в безіменних ямах, топити в морі, спа - лю вати. В таборах ҐУЛАҐу померлим про бива - ли груди, трощили голови, як - небудь приси - павши обледенілою землею. А жертви москов - ського Голодомору - геноциду 30 - х ро ків ? ! Як наслідок більшовицького нівелю - ван ня духовн их цінностей в нашому народі, маємо сучасну байдужість до шанування пред - ків, звідси і плюндрування могил, цвинтарів. Наруга над людською пам’яттю завжди в циві - лізованих країнах суворо засуджувалась і кара - лась. Як плоди нашого теперішнього родовід - ного б езпам’ятства м аємо будинки для пере - ста рілих при живих і в достатках синах та доч - ках, маємо в дитячих будинках та сиро тинцях дітей при живих батьках. Добре засвоїла ра - дянську політику маловартості людини та її життя і сьогоднішня «українська» влада, по си - лаючи озброєних до зубів бандитів в міліцей - ських мундирах проливати кров вірних синів і дочок України на майданах і вулицях. Тож чи не пора нам повернути в кож - ний дім і кожну оселю національну обітницю – «вечерю для дідів», якщо хочемо, щоб і нас пам’ ятали майбутні покоління. В кожному домі маємо для кого готувати «вечерю дідів», є кого запрошувати на цеї. Це – мільй о ни на шо - го люду, що загубилися в безіменних могилах на всіх континентах планети. Маріанна Онуфрик.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
