Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2014 WWW. UNWLA.ORG 13 Анатолій Матвійчук ДВОЄ НА М АЙДАНІ Не шукайте таємного змісту, Просто доля, мов карта лягла: Двоє хлопців зібралися в місто, Двоє хлопців з одного села. Незіпсовані, сильні, красиві, Їм обом ще нема й двадцяти. Їхні мами ще зовсім не сиві, Їх просили себе берегти... І шляхи їх згуб ились в тумані, Різні долі, як різні пісні... Хто ж міг думати, що – на Майдані Знов зустрінуться раптом вони. Як від повені вруниться річка, Так зіткнулись – очима й чолом. Та в одного в руках єврострічка, А на іншому – чорний шолом. Двоє хлопців спізнал ись одразу І від подиву вклякли немов. Перший знав тільки волю наказу, Другий з власної волі прийшов. І дивились – не те, щоб привітно, Але злоби не знала душа, Та між ними в ту мить непомітно Вже лягла неприступна межа... І запахло в повітрі війною, І на крила Хрещатик імла. Та між тою й цією стіною – Двоє хлопців з одного села! І у темному мороці ночі Ніби промінь з Небес зазорів, – Їм згадалися мамині очі І прощальні слова матерів: «Там іконка в кишені сорочки, Матір Божа на щастя лежить... Бережіть се бе в світі, синочки, І Вкраїну свою бережіть! І ніколи нікому не дайте, Щоб земля наша кров’ю сплила, Пам’ятайте про це, пам’ятайте!!! Ви ж бо хлопці з одного села! 13 січня 2013 р. 2 березня 1950 р. заарештована у Львові, піддавалася неймовірним катуванням і прово ка ціям, слідство тривало 2 роки – у Львові і в Києві. Заочний суд ОСО в Москві виніс вирок – 25 років тюремного ув'язнення. Відбула їх повніс - тю, найдовше – в сумнозвісній Володимирській тюрмі, накінець – у мордовському таборі. Після звільнення оселилася ра зом з Катериною За - риць кою у м. Волочиську Хмельницької обл. (ближче до рідних місць не дозволяли), де постійно піддавалися пере - слі дуванням місцевої влади. З 1995 р. замешкала у Львові та поринула в політич - ну й громадську діяль ність. Стала чле ном Пров оду Конґ ресу Українських Націоналістів. За порадою св.п. Слави Стецько створила громадську жіночу організацію – Всеукраїнську Лігу Українських Жінок та стала її головою, об'їздила всю Україну, створила осередки ВЛУЖ у 22 областях. Як голова ВЛУЖ була співз аснов ником Національної Ради жінок Укра їни, представляла цю організацію на міжнародних з'їз - дах і конференціях. Побувала у Фінляндії, Америці, Канаді. У 2008 році нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Також патріотичні орга нізації та Львівська місцева влада нагороджували її почесними відзнаками. Отакі долі наших славних ювілярок. Тернистий шлях боротьби й страждань за волю України! Багато втрат понес - ли в цій жертовній і благословенній боротьбі, від рук різних окупантів гинули їхні родичі й дру зі, та ніщо не могло зла - мати їхнього волелюбного українського духу. Волею Божою ці наші героїні дожили до здобуття Україною незалежности і, не зважаючи на вік і різні труднощі, вклю чилися в слу - жін ня Україні й українській ідеї. Різними вони є за характе - рами й темпераментами – проте єдині, однакові у своїй всеперемагаючій любові до України та україн ського народу. Дарія Гусяк – рішуча й енергійна, невтомно об'їз ди - ла всю Україну, своїми палкими закли ками будила свідо - мість і активність українок, в рез ультаті чого постала Всеук - раїнська Ліга Українських Жінок. Всі діяння – для України, про себе мало дбала. Віра Крокіс – скромна, тиха й маломовна, проте зав - жди там, де багато повсякденної праці: чи то в боротьбі за легалізацію Української Греко - Католицьк ої Церкви, чи в догляді за могилами українських героїв, чи в чергуванні у літніх дитячих таборах, які проводила Львівська Ліга Укра - їн ських Жінок. Всюди вона – безвідмовна і надзвичайно жертовна й самопосвятна. Тішимось, що Господь дарував довгі літа цим нашим героїням, бажаємо їм всіх ласк Божих, а найбільше – доче - ка тися, коли Україна стане по - справжньому незалежною, багатою й справедливою для всіх громадян, тобто такою, за яку вони боролися, підпорядкувавши цій боротьбі все своє життя! Щиро вітаючи наш их славних ювілярок, подаруймо їм, дорогі сучасники, продовження їхніх ідеалів і стремлінь у своїх ділах. Це буде для Віри Крокіс і Дарії Гусяк най кра - щим, найбажанішим подарунком! Лідія Купчик, голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українськи х Жінок .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
